Березень 2022 року назавжди закарбувався у пам’яті Юрія Вовченка, адже у його колись квітучому господарстві, площею 6000 га та із сучасним тваринницьким комплексом тоді досхочу погарцювали рашисти…

«Ми втратили понад 60 одиниць техніки, лишилася заледве десята частина стада елітних порід ВРХ. Майже всі поля потребували розмінування. Окупанти виробляли все, що хотіли і вбили наших десятьох земляків. Всього лише за один місяць окупації вони встигли накоїти безліч злочинів, а ми і досі відчуваємо їх наслідки», - каже Юрій Вікторович.

Відроджувати господарство довелося ледь не з «нуля», оскільки рашисти попалили усі запаси сіна та соломи (понад 5 тисяч тонн), поруйнували практично усі господарські будівлі, в тому числі дорогу сучасну доїльну залу.

«Нам дуже допомогли друзі і колеги, які давали для наших потреб корми, а також телят і корів для відродження стада. Ми їм за це глибоко вдячні. Далі доводилося їздити по всій області і купувати, де тільки можна корми. 2022 рік був для нас надзвичайно складним, тим більш, що майже увесь земельний масив не можна було обробляти через вибухонебезпечні предмети», - згадує аграрій.

На даний час безпечними для рослинництва у господарстві є приблизно 3000 гектарів.

«Ще 3000 гектарів потребують розмінування і, щиро кажучи, я навіть не уявляю, коли це трапиться. Адже нам ніхто безкоштовно не розмінував жодного квадратного метра. Усе мусимо робити за власні гроші. Щоб ви розуміли: розмінування одного гектара поля ліцензованою компанією коштує у середньому 140 тисяч гривень…», - пояснює Юрій Вовченко.

Не дивно, що за цей час, навіть на вже розмінованих полях, різко погіршилася фітосанітарна ситуація.

«Рясно розплодилися бур’яни, патогени, шкідливі комахи, а також гризуни. Намагаємося сіяти якомога пізніше, аби встигнути спрацювати гербіцидами суцільної дії. Вносимо добрива, робимо усі необхідні обробки, аби поступово нормалізувати ситуацію на полі. Не тішить і погода, оскільки вже другий рік поспіль зіштовхуємося зі страшною посухою. Відповідно, врожайність є значно нижчою, аніж ми звикли», - розповідає власник ТОВ «Гусарівське».

Не додавало оптимізму і те, що більша частина парку техніки господарства була знищена. За словами Юрія Вікторовича, фактично доводиться із трьох розбитих тракторів складати один, щоб було на чому працювати.

Так само із колись велелюдного колективу ТОВ «Гусарівське» лишилося заледве третина працівників. Тому на один механізатор працює на усіх сільгоспмашинах.

«Але ми недарма професійно займалися тваринництвом та активно почали його відроджувати: відновили доїльну залу, корівники, заново створили власну кормову базу і тепер отримуємо молоко екстра-класу у кількості вже не 650, а 2300 літрів на добу. Це дало змогу працювати із оптовими покупцями і налагодити власне виробництво молокопродуктів – сирів, сметани, йогуртів тощо. Окрім цього, за попередні роки у нас накопичилося понад 10 тисяч тонн органічних добрив, які ми плануємо внести на поля цієї осені», - зазначає Юрій Вовченко.

Власник ТОВ «Гусарівське» стверджує, що саме тваринництво на даний час приносить ту «свіжу копійку», яка дає змогу стабільно сплачувати зарплатню працівникам господарства, а також купувати будматеріали і відбудовувати одну за одною поруйновані будівлі.

«Якщо ви мене запитаєте, чи бачу я перспективу та покращення за останні три роки, то я відповім: звичайно.  Було дуже важко у 2022-2023 роках, але нині ми вже бачимо, що поступово стаємо на ноги», - стверджує Юрій Вовченко.

Додамо, що за усіх фінансових труднощів наш співрозмовник активно допомагає Силам оборони України, оскільки вважає, що на сьогоднішній день – це головне завдання для кожного аграрія.