Україна вже отримала попередні бенчмарки від ЄС і зараз опрацьовує їх разом із Європейською комісією.

Після погодження саме ці бенчмарки стануть основою для формування конкретних показників ефективності на 2026–2027 роки.

Йдеться передусім про: імплементацію законодавства у сферах ЗЗР (засобів захисту рослин), безпечності харчових продуктів і благополуччя тварин, запуск і функціонування необхідних систем контролю та сертифікації та адаптацію агровиробників до вимог європейського ринку.

Урядовий план передбачає, що вже у 2026 році 80% державної підтримки мають надаватися через Державний аграрний реєстр, має бути підготовлена організаційна модель Виплатної агенції, а до кінця 2026 року створена IACS як підсистема ДАР. 

Фактично IACS має об’єднати земельний компонент через LPIS, реєстри тварин, геомоніторинг, перевірку відповідності умовам підтримки та контроль за виплатами. Це важливо не лише для прозорості державної допомоги, а й для сумісності української системи з європейськими правилами контролю, аудиту та звітності.

Водночас ми розуміємо економічні виклики такого переходу. За оцінками, зміни можуть вплинути на близько 40% посівних площ і призвести до тимчасового зниження врожайності в середньому до 20%, із потенційними втратами не менше $2 млрд на рік.

Саме тому адаптація відбувається поетапно. Як і в ЄС, ми закладаємо механізми підтримки фермерів, щоб компенсувати частину витрат і зробити цей перехід керованим.

Водночас очікується зниження врожайності в середньому до 20%: близько 13% для кукурудзи до 26% для окремих культур, зокрема соняшнику. Мінімальні втрати для агросектору оцінюються на рівні не менше $2 млрд на рік.

Тому, коли говорять про зростання собівартості, важливо розуміти: воно формується не лише через дорожчі засоби захисту рослин. Це комплексний ефект: частково – через перехід на дорожчі або біологічні альтернативи та через додаткові технологічні операції, а також значною мірою через тимчасове зниження врожайності у перехідний період.

З вересня 2026 року в Україні стане обов’язковою повноцінна державна реєстрація ГМО, яка гармонізована з європейськими правилами.

Процедура є чіткою і прозорою: компанія подає заявку, далі проводиться наукова оцінка ризиків спеціальною державною комісією, після чого Мінекономіки ухвалює рішення, зареєструвати ГМО або відмовити і вносить його до державного реєстру. Строк розгляду до 180 днів.

Ключове правило: жоден ГМО або продукт із нього не зможе бути на ринку без такої реєстрації.

Базою для прогнозу є результати 2025 року, і на 2026 рік закладається сценарій стабілізації.

У 2025 році: загальний експорт агропродукції становив $22,6 млрд, загальний агропродовольчий обіг – близько $31 млрд. Саме ці показники є орієнтиром і на 2026 рік без різкого зростання, але зі збереженням ключових позицій.

Ключова тенденція на 2026 рік не стільки зростання обсягів, скільки зміна структури експорту: більше продукції з доданою вартістю (олії, переробка), зростання ролі тваринництва (зокрема птиці), диверсифікація ринків збуту. 

Водночас фінальні обсяги залежатимуть від врожаю, логістики та безпекової ситуації.

По інф. Delo.ua