Наразі, в поточних умовах, будь-яка статистика та прогнози щодо врожаю і вартості перевезень зерна на 2025-26 маркетинговий рік не є релевантними, зазначає експерт ринку логістики, радник президії УКАБ із залізничної логістики, радник голови Комітету з питань розвитку транспортної інфраструктури при УСПП  Юрій Щуклін.

Є кілька вагомих причин, які потрібно враховувати, перш ніж робити будь-які висновки, зазначає він:

— По-перше, некоректно напряму порівнювати різні періоди. Не можна зіставляти рік, коли вегетація почалася в березні, з роком, де вона стартувала у квітні, адже це безпосередньо впливає на початок збиральної кампанії та терміни збирання врожаю. Так само нерепрезентативно порівнювати врожайний рік із неврожайним, оскільки це природний цикл, що в Україні відбувається приблизно раз на чотири роки.

По-друге, на динаміку впливають численні чинники. Йдеться не про один чи два, а про десятки факторів, які роблять кожний збиральний та експортний сезон унікальним. Ключовим чинником є глобальна ситуація: коли неврожайний рік у світі, а в нас врожайний, ціни та інтенсивність перевезень будуть зовсім іншими. Аграрний і логістичний ринок України неможливо розглядати у відриві від світової кон’юнктури: за умов світового дефіциту український врожай продається дорожче й швидше, а при світовому профіциті — навпаки. Ці цінові та логістичні ефекти неможливо точно спрогнозувати заздалегідь, — зауважує Юрій Щуклін. — По-третє, на ситуацію впливає війна та економічний спад. Як відомо, близько 20% земель, де формувалися аграрні вантажі, окуповано. Крім того, загальне падіння ВВП України на 30% у порівнянні з довоєнним 2021 роком природним чином призводить до зменшення обсягів перевезень. Це не аномалія, а закономірний наслідок: частина бізнесу припинила роботу, релокувалася або не витримує конкуренції в нинішніх умовах.

Експерт акцентує, що у наразі ринок зерна традиційно перебуває у фазі очікування. Аграрії збирають урожай, підраховують обсяги, оцінюють перехідні запаси і лише після цього приймають рішення про продаж. До цього моменту перевізна активність залишається низькою, а цінові орієнтири — розмитими. Прогнозувати в таких умовах — означає ігнорувати ключові фактори, наголошує він.

— Нарешті, варто розуміти, що в липні та серпні жодної реальної динаміки перевезень зерна бути не може. У цей період фермери збирають урожай і чекають, поки буде підрахований загальносвітовий баланс. Лише після того, як державні інституції (такі як Міністерство економіки) та великі гравці (наприклад, Українська зернова асоціація — УЗА) підрахують обсяг і нададуть свої прогнози щодо валового збору та експорту, сформується розуміння ціни на українське зерно на світовому ринку. І тільки після цього з’явиться бачення динаміки перевезень — а отже, і співвідношення попиту та пропозиції на засоби потужності, — зазначає Юрій Щуклін. — Ті з агровиробників, хто продає зерно до цього моменту, роблять це не за ринковою ціною, а з необхідності — через потребу в коштах, неможливість зберігати врожай (як у дрібних фермерів) або через особливості безперервного бізнес-процесу (як у великих компаній).

Таким чином, будь-які прогнози, зроблені до кінця серпня, по суті, є нерелевантними. Це традиційний період очікування: спочатку виробники збирають урожай, великі гравці та профільні інституції його підраховують, потім звіряють з глобальними балансами, і лише після цього більшість виробників ухвалюють рішення про продаж. До цього моменту перевізна активність і ціноутворення перебувають у “підвішеному” стані.