Сівозміна – це «ахіллесова п’ята» багатьох вітчизняних господарств, надто ж тих, котрі знаходяться у регіонах із недостатньою кількістю опадів.

Чимало фермерів із року в рік вимушено засівають поля винятково соняшником та озимими зерновими, накопичуючи таким чином серйозні агрономічні проблеми. Втім, вже і соняшник не витримує цих кліматичних умов…

Тому передусім ми радимо звернути увагу на зернове сорго як відмінну альтернативу кукурудзі, а у деяких випадках навіть соняшнику. В Україні успішно апробовано вже не один десяток сучасних гібридів сорго разом із ефективною технологією вирощування.

Достатньо сказати, що рослинам сорго необхідно принаймні на третину менше вологи, аніж кукурудзі. Це надзвичайно стійка до жорстких умов вегетації культура, спроможна забезпечити нормальну врожайність навіть на бідному агрофоні.

Окрім цього, зерно сорго користується дедалі більшим попитом не лише на зовнішньому ринку, але й в Україні, поки що переважно для кормів худобі та птиці.

Наступна культура, котру можна посіяти просто зараз – це зимуючий горох, який впродовж останніх 5-6 років органічно прижився у багатьох вітчизняних господарствах і фактично вже став «своїм».

Згідно із нашими спостереженнями, врожайність зимуючого гороху у порівнянні із ярим його родичем, практично завжди є вищою відсотків на 15-20%. Агротехнологія його нескладна і що вкрай важливо – доволі бюджетна, що забезпечує непогану рентабельність та гарантію отримання врожаю.

Також дуже добре себе показує вирощування зеленого овочевого гороху, який має певні технологічні особливості, а проте – хорошу ціну та збут.

Серед ранніх зернових нашим фаворитом у плані потенціалу розширення площ є озиме жито – напівзабута культура, яка надзвичайно упевнено почувається на бідних і до того ж, закислених грунтах.

Озиме жито активно пропагують в Україні окремі відомі насіннєві компанії, а разом з ним – і апробовані у різних регіонах України технології вирощування. Його врожайність може становити від 3,5 до 4,5 т/га за найгірших умов вегетації і до 8-9 т/га і більше, оскільки сучасні гібриди мають справді високий потенціал вегетації.

І ми завершимо наш коротенький огляд звичайною картоплею! Ну, не зовсім звичайною, а по-справжньою якісною бульбою для виробництва картоплі фрі та чіпсів, а назагал – просто хорошою харчовою продукцією.

Річ у тім, що хоча в Україні нібито і вирощується солідний вал картоплі, проте переважна її більшість має низьку якість та не підходить для оптової реалізації за нормальною ціною.

Тому забезпечивши належну технологію вирощування та надійне, бодай короткочасне її зберігання, можна отримати відмінний економічний ефект.

Звісна річ, що це далеко не повний перелік перспективних у плані посухостійкості та економічної привабливості сільгоспкультур, які можна вирощувати в Україні. Адже є ще, скажімо, арахіс, є овочі, і зрештою, навіть бавовна, хоча остання – це поки ще надто екзотичний варіант.

У всякому разі починати випробовувати нові культури варто на невеликих площах, але відразу декілька гібридів за різними технологіями. Це дасть змогу за рік-два зробити певні висновки, щоб перейти на більш масштабне вирощування.

І зрозуміло, що такі новації краще впроваджувати спільно із технологами профільних компаній, аби уникнути «дитячих» помилок та відразу обрати правильний курс.

АгроПравда і надалі розповідатиме про найбільш перспективні технології вирощування сільгоспкультур в Україні.