Досвід господарств: Стартове внесення рідких мінеральних добрив

2019-09-20 11:50:10

6641

Досвід господарств: Стартове внесення рідких мінеральних добрив

Як повідомляє www.Agropravda.com, застосування рідких мінеральних добрив в ПСП «Злагода» дає змогу істотно підвищити врожайність та підвищити стійкість рослин до стресів.

Дослідження, які проводить на полях ПСП «Злагода» його директор Олександр Яблонський відомі вже далеко за межами у Рівненській області. Декілька років тому керівник господарства розпочав разом із агрономами компанії «АГРОТЕРРА», без перебільшення, тоді революційну технологію роботи з ґрунтом та системою внесення мінеральних добрив.

Сьогодні цю технологію успішно використовують десятки вітчизняних агровиробників у різних регіонах України. При цьому ПСП «Злагода» стало своєрідною лабораторією інноваційних рішень, котрі напрацьовуються разом із компанією «АГРОТЕРРА».

Ми неодноразово відвідували це господарство, і спостерігали як готуються площі під висів ярих культур, зокрема, цукрових буряків за технологією стрип-тілл. З цією метою в ПСП «Злагода» застосовується американський аплікатор добрив, виробництва компанії Dawn Equipment – Monodisk Model 6000 разом зі спеціальним бункером-дозатором Montag GEN I.

Суть технології полягає у нарізанні смуг із одночасним закладанням в них декількох видів мінеральних добрив – твердих та рідких. Зокрема, під цукрові буряки з осені вносилися калійні добрива, а також 500 кг/га гранульованого курячого посліду. Навесні точно у нарізані смуги за допомогою GPS-навігації проводиться висів насіння разом із азотними або комплексними добривами.

- На сьогоднішній день ми маємо змогу самостійно готувати практично будь-які поживні суміші під конкретну сільгоспкультуру. Це передусім власноруч приготований КАС із 4-6% сірки, а також за потреби – додаткові елементи живлення. У рідкому вигляді ми можемо давати фосфор та низку мікроелементів.

Єдиний виняток – калій через власні фізико-хімічні особливості розчиняється набагато гірше, тому ми вирішили вносити його у гранульованому вигляді, - розповідає керівник ПСП «Злагода» Олександр Яблонський.

Звісно, що перехід на згадану вище технологію обробітку ґрунту та внесення міндобрив потребує відповідного технічного оснащення.

Це завдання взяла на себе компанія «АГРОТЕРРА», фахівці якої спочатку збудували у господарстві спеціальний агрегат для нарізання смуг та внесення кількох видів добрив, а згодом – станцію для самостійного приготування карбамідно-аміачної суміші (КАС) та якісного розчинення у ній додаткових елементів живлення.

6-метровий агрегат із 12 робочими органами можна використовувати для підготовки площ під вирощування широкого спектру культур із міжряддями від 35, 45, та 70 см.

Унікальною особливістю цієї передпосівної комбінації є наявність двох об’ємних цистерн для рідких добрив, місткістю по 5000 л. Також додатково встановлено дві ємності по 400 л для розчинів мікроелементів. Як варіант – можна встановити вже згадуваний бункер-дозатор для гранульованих добрив Montag GEN I, який також провадить диференційоване внесення добрив.

Ця, без перебільшення, грандіозна багатокомпонентна конструкція агрегатується із трактором потужністю від 340 к.с. При цьому рекомендована швидкість роботи становить 11-12 км/год, а продуктивність роботи на виході – до 7 га/год. Як зазначає керівник проекту FreeFarm компанії «АГРОТЕРРА», Валерій Білоконь, за умови використання більш потужного рушія робоча швидкість агрегату може сягати 19-20 км/год.

- Розумієте, мінеральне живлення рослин повинне здійснюватися із врахуванням цілої низки факторів. Передусім це доступність елементів живлення, спроможність кореневої системи рослин засвоїти певний їх обсяг впродовж визначеного періоду часу, ґрунтово-кліматичні особливості тощо.

Простіше всього розкидати по полю пару центнерів мінеральних добрив на 1 гектар і приорати. Однак у цьому разі годі сподіватися на якісне покращення результатів врожайності, надто ж за нинішніх погодних умов.

Ми нібито працюємо у західному регіоні – Рівненській області, однак показники кількості продуктивних опадів у нас, на жаль, наближаються до зони ризикованого землеробства. Тому ми буквально мусимо міняти підходи і до обробітку ґрунту, і до внесення міндобрив, і до сівби, - пояснює Олександр Яблонський.

Як повідомляє www.Agropravda.com, коефіцієнт засвоєння калійних та особливо фосфорних добрив за традиційного способу внесення є досить низьким. Потрапивши у верхній сухий шар ґрунту, малорухливий та «беззахисний» фосфор залягає на місці мертвим вантажем і блокується. Внесений у міжряддя майбутніх посівів калій здатен принести користь хіба що усюдисущим бур’янам.

Тому у ПСП «Злагода» було прийнято рішення перейти на запропоновану компанією «АГРОТЕРРА», технологію смугового обробітку ґрунту, котра передбачає цільове внесення різних видів добрив, переважно рідких.

- При локальному внесенні добрива розміщуються у тому горизонті ґрунту, де є волога і де активно розвивається коренева система рослин. Відповідно, сходи вчасно отримують достатнє харчування. Окрім цього, локальне внесення поживних речовин мінімізує контакт добрив із ґрунтом, що знижує інтенсивність їх фіксації та блокування.

Це дає змогу заощаджувати до 40% фосфорних і до 60% калійних добрив, що позитивно відображається на фінальній рентабельності виробництва. До того ж рідка форма менше залежить від вологості ґрунту, і в посушливі роки саме рідкі мінеральні добрива здатні повноцінно і вчасно забезпечити рослини елементами живлення, - зазначає Олександр Олексійович.

Цьогоріч Олександр Яблонський спеціально заклав досліди з метою визначення ефективності стартового внесення рідких добрив. З цією метою в конструкції сівалки Gaspardo було додано бак для рідких добрив, насос та систему дозування. Норма стартового внесення рідких добрив під кукурудзу варіювалася від 30 до 50 л/га. До складу самостійно «приготованої» суміші входило 24% фосфору, 8% азоту і 1% цинку.

Цікаво, що надмірно дощова весна на Рівненщині, як і в багатьох регіонах України загалом, частково посприяла вивченню потенціалу ефективності цієї технології. Річ у тім, що відбулося прискорене промивання азоту у глибші шару грунту і там, де застосовувалася традиційна технологія, сходи кукурудзи опинилися на голодному пайку.

Натомість стартове внесення, необхідних для розвитку кореневої системи рослин фосфору та цинку у поєднанні із легкодоступним азотом, дало змогу сходам сформувати потужний розгалужений корінь. Завдяки цьому вони отримали розширений доступ до поживних речовин у ґрунті.

- Вже на стадії 5-го листка рослини кукурудзи в експериментальних посівах були набагато більш розвинені у порівнянні із посівами на інших полях. Ми поки що не збирали врожай, однак навіть візуально помітно, що розмір рослин і качанів, а також кількість рядів і кількість зерен в качанах є більшим на тих площах, де вносилися рідкі стартові добрива.

Генеративні органи закладаються на ранніх етапах органогенезу рослин, і якщо в цей момент у рослин відсутній стрес, генетичний потенціал розкривається максимально повно, - наголошує Олександр Яблонський.

Показово, що елітарна з точки зору унікальності техніки та якості мінерального живлення технологія, дає змогу при цьому заощаджувати суттєві кошти.

Як ми вже згадували, в ПСП «Злагода» фахівці компанії «АГРОТЕРРА», збудували та запустили в роботу міні-завод для самостійного приготування рідких багатокомпонентних добрив, починаючи із сірковмісних КАС і закінчуючи оригінальними мікроелементними «коктейлями».

Як повідомляє www.Agropravda.com, це дає змогу за збереження попереднього рівня витрат на міндобрива у господарстві, використовувати практично необмежено багатий арсенал поєднання елементів живлення. Себто, істотно підвищувати рентабельність виробництва, адекватно відповідаючи на кліматичні виклики.