Чому світ не зможе без українського зерна

2022-07-16 11:32:38 1374
Чому світ не зможе без українського зерна

Допоки РФ продовжує морську блокаду України в світі все гучніше лунають заяви про голод для мільйонів людей світу. Вже навіть називають конкретні країни.

При цьому, основний масив проблем для світу розкриється за рік-два. Адже морська блокада наших портів для несе системні загрози для продовольчої безпеки людства – пише lb.ua.

Кому в світі загрожує нестача харчів через блокаду українського експорту?

«Наслідки війни в Україні порушили енергетичні та продовольчі ринки. Серед багатьох інших факторів збоїв у ланцюжках поставок і стрибки цін на ключові товари штовхають світ до небезпечного інфляційного сплеску. Це матиме негайні та руйнівні наслідки для добробуту домогосподарств, причому ті, хто перебуває у бідності та майже бідності, як правило, постраждають найбільше», – йдеться у звіті Програми розвитку  ООН.

Автори дослідження вказують, що через безпрецедентний стрибок цін для багатьох людей по всьому світу сьогодні виявилися недоступними продукти харчування, які вони могли собі дозволити вчора. Зокрема згадують про «безпосередній та руйнівний вплив на найбідніші домогосподарства у країнах Каспійського моря та країн Африки на південь від Сахари».

«Ця криза з запаморочливою швидкістю вкидає мільйони людей у злидні і голод. Натомість з кожним днем зростає загроза посилення соціальних заворушень», – зазначив адміністратор Програми розвитку ООН Ахім Штайнер.

За оцінками Київської школи економіки найбільше від блокади постраждають Єгипет, Ємен, Сирія, Ліван.А ще, блокада українського експорту може призвести до криз у різних країнах світу, зокрема, це вже відбулося у Шрі-Ланці, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен у неділю, 10 липня.

 «Те, що ми бачимо в усьому світі – це дедалі більша невпевненість у доступі до харчів, яка значно посилилася через російську агресію проти України», – сказав він, додавши, що брак зерна може викликати й інші кризи в світі.

Зокрема, проблеми з доступом до продовольства також вплинули на Таїланд.

Як блокада експорту українського зерна шкодить світовому тваринництву?

В Україні «застрягло» близько 20 млн т зернових старого врожаю. І, на додачу, вже намолочено понад 1 млн т нового зерна. Загалом у 2022 році урожай може скласти ще близько 30 млн т. Як прогнозує голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун, на початку осені без повного розблокування портів надлишок зерна становитиме 55 млн тон.

«У нас буде занадто багато зерна… Ми готові його експортувати. Тому настільки важливо розблокувати наші порти», – наголосив він.

При цьому логістика України переважно не розрахована на довгострокове зберігання зернових, бо до блокади зібраний врожай поступово вивозили на експорт.«Орієнтовно у нас буде 10 млн тон зерна, для яких немає приміщень. Немає елеваторів, складів. Елеватори за такий короткий час ми не зможемо збудувати. Можливо, аграрії знайдуть нові склади», – припустив Андрій Дикун.

Для довгострокового зберігання, тобто понад рік, як розповів LB.ua співвласник одного з найбільших приватних портів України Андрій Ставніцер, потрібні спеціальні ємності з аерацією, аби зашкодити виникнення грибку та гнилі.

«Будь-який такий проект – це не один місяць, переналаштування, експорт технології та обладнання», – зазначив він. І актуальні темпи експорту не здатні суттєво вплинути на цю ситуацію.«Навіть якщо Україна експортує протягом сезону 2021/22 років 24 млн. тон зернових, це буде рівно вдвічі менше, ніж в сезоні 2020/21 років. Отже, світ недоотримає приблизно 24 млн. тон українських зернових», – зазначив у коментарі для LB.ua агроаналітик Андрій Ярмак.

Попри те, що Україна постійно збільшує експорт залізницею та автотранспортом, попередні найоптимістичніші оцінки можливих обсягів – майже 2 млн. тон на місяць. Як каже Андрій Ярмак, навіть експорт в 2 млн. тон – це приблизно 20% від того, що ми можемо. І, коли блокаду повністю не знімуть в цьому році, з часом, зокрема вже в 2023 році, все виробництво країни почне налаштовуватись на цей обсяг.

А світ буде відчувати нестачу ресурсу.

Чому вже зараз можна очікувати менший врожай зернових у 2023 році?

Адрій Ярмак припускає, що світовий ринок почне відчувати зниження експорту з України вже у другій половині 2022 року, оскільки досі використовував запаси врожаю 2021 року. З урожаєм 2023 року, на його думку, ситуація значно погіршиться.

«Я спілкувався з людьми, що працюють в Ємені та Сирії. В Ємені ситуація з доступністю продуктів харчування є критичною. В Сирії з продуктами теж все дуже скрутно», – сказав він.

Виробництво зерна та олійних в Україні 2022 році різко скоротиться. Зерна, за різними оцінками, на 35-37 млн. тон (-40%), а олійних на 6-7 млн. тон (-30-35%).

Причини зниження дві: менші площі та врожайність. Площі знизиться бо частина окупована, частина з мінами, забруднення дизелем та іншими елементами війни, частина під постійними обстрілами, можливі перебої з пальним тощо.

До того ж існує велика ймовірність того, що частина фермерів, навіть за наявності пального та насіння, прийме рішення не сіяти, через дуже низькі закупівельні ціни в середині країни.

Зокрема, на тлі проблем з експортом, ціна на пшеницю в Україні на умовах EXW (самовивіз) за період з 23 травня до 27 червня знизилась на 31,1% – до 4,5 тис. грн/тонну з 5,9 тис. грн/тонну. За аналогічний період вартість кукурудзи EXW зменшилася на 17,4% – до 4750 грн/тонну з 5750 грн/тонну, а ячменю – на 29,7% – до 4,5 тис. грн/тонну із 6,4 тис. грн/тонну.

Тож нині фермери в Україні отримують дуже низькі ціни на свою продукцію, і навіть за таку ціну її важко продати, а витрати дуже різко зросли. Наприклад, «Укрзалізниця» підняла ціни на свої послуги – з 29 червня тарифи на залізничні вантажні перевезення підвищено відразу на 70% для всіх видів вантажів.

І коли не будуть повністю розблоковані порти до осені, то зерно просто почне пропадати. «Якщо восени, зимою не почнемо експортувати через порти, то виходити навесні у поля не буде взагалі сенсу», – попередив Андрій Дикун.

На даний момент витрати на вирощування зернових перевищують ціни, тобто виробництво є збитковим. Але рішення про посів озимини потрібно ухвалювати вже зараз – купувати насіння, запасати дизпаливо, і т.п.

А зараз рішення буде не на користь вирощування зернових, бо ціни не покривають витрати. Тому зниження обсягів посівів наших традиційних агрокультур, а з ними і врожаю, доволі реальне. До того ж цілком можливе зниження врожайності через брак ресурсів: фінансових, людських, добрив, техніки, хімікатів тощо. Не випадково на початку липня Кабмін вже прийняв рішення про заборону на експорт мінеральних або хімічних, азотних добрив.

Чому менший врожай зернових в Україні – це загроза для виробників харчів в інших країнах?

Зернові в Україні – це не лише пшениця і жито. Це велика кількість культур – зернових, олійних і бобових. До того ж, їх використовують не тільки і не стільки для круп, чи для помелу муки. Значна його частина використовується у якості кормів: приблизно 65-70% агронкспорту України - це корми чи кормові компоненти. Головні його імпортери це Китай і Туреччина. Але регіонально - це Близький Схід та Північна Африка, та ЄС, а потім Азія.

 «Наше зерно, переважно, це кормове зерно, яке накопичують певні країни для годування тварин. Так ось, до кінця року, за нашими підрахунками, їх запаси скінчаються, і кормів у них не буде. Відповідно нас чекає не тільки продовольча криза, а й нестача білковмісних продуктів, насамперед, м’яса», – розповів в інтерв’ю LB.ua Андрій Ставніцер. Як додав Андрій Ярмак, окрім власне зерна, зернових, наша країна виробляє ще й жмих соняшника, сої, рапсу, який теж експортувався у якості корму, бо шроти та олійні – джерело білку для тваринництва. А це, відповідно, подальше виробництво молока, м'яса, яєць, та, навіть, риби, яку теж годують шротом.

«Україна є найбільшим експортером кормових компонентів (білкових шротів, висівок, кукурудзи, ячменю, фуражної пшениці, а також соєвих бобів, які переробляються на соєвий шрот) в регіоні. Всі інші великі експортери знаходяться в Америках. Замінити Україну просто нічим і неможливо фізично. Фактор відсутності України на ринку почне впливати на світові ціни м’яса та молочних продуктів вже наприкінці літа – на початку осені 2022 року», – переконаний Андрій Ярмак.

На його думку, через збіг низки факторів, зокрема – зростання цін на добрива та хімікати, посухи, нестачі зерна з України, ситуація з цінами на харчі 2023 року виглядає ще більш загрозливою.

«Чудес не буває – якщо використовується менше МТР (матеріально-технічні ресурси, зокрема добрива, елітне насіння, – LB.ua), знижується врожайність. Таким чином, зниження врожайності в багатьох інших країнах є невідворотнім. А тут ще й посухи цього року аномальні. Відповідно, ціни на зерно, після певної стабілізації влітку, коли Північна півкуля збирає врожай, знову почнуть стрімко зростати ближче до кінця року. Можливо, навіть раніше», – констатував агроексперт.

Отже, нинішні високі ціни на зерно, рослинне масло, м'ясо, рибу, молочні продукти у світі зараз далекі від своїх потенційних піків. У другій половині року світ може побачити серйозне зростання цін на всі продукти харчування і ця тенденція продовжиться і в 2023-му році.

Вам сподобався матеріал? Поширте серед друзів!

Поиск техники и химикатов Поиск

  • Мотоблоки
  • Трактори
  • Комбайни
  • Транспорт
  • Для ґрунту
  • Збирання
  • Уборочная
  • Навантаж.
  • Добрива та полив
  • Причепи
  • Мототехніка
  • Добрива
  • ЗЗР