В цьому неймовірно складному сезоні сільгоспвиробники протистоять трьом кризам: двом стихійним – війні та несприятливій погоді, та одній штучній – завищеній вартості залізничних перевезень. Про це йшлося на круглому столі «Агросектор + залізниця: відкритий діалог заради спільного виживання та розвитку», який днями провели в Києві представники АПК та експерти.

Зазвичай залізницею перевозилося зерно до портів, а з початком війни маршрути переорієнтували до західних кордонів. Це викликало проблеми через обмеженість пропускної спроможності пунктів переходу та дефіцит європейських вагонів. Але Укрзалізниця приймала значно більше вантажів, ніж могли перевалити переходи, тому невдовзі всі 18000 вагонів-зерновозів зупинилися в чергах, терміни доставки виросли до кількох місяців, а через дефіцит вагонів ціни на них різко виросли. Залізнична логістика з торішніх 20 $/т подорожчала до 150-200 $/т, що складає 70% ціни на зерно.

Вартість логістики складається з тарифу на перевезення та вартості вагонів. Влітку, на початку сезону тариф підвищили на 70% з 6,5 до 11 $/т, а ціни за користування вагонами виросли з 2000 до 14600 грн/добу, оскільки УЗ створила штучний попит задля активної утилізації власного парку, - вважають аграрії. Причиною є відсутність системи планування перевезень, координованої з графіками іноземних перевізників.

Після відкриття зернового коридору більшість зернових вантажів спрямовано в напрямку портів, що підвищило ефективність використання вагонів, але не усунуло їх дефіцит. Якщо до війни УЗ керувала потоками за допомогою конвенцій, то зараз контроль відсутній. Це означає, що при прийманні вантажів до перевезення одразу плануються їх простої, що завдає збитків власникам. Чим більше стоять вагони, тим більше заробляють власники вагонів та втрачають аграрії.

На жаль, агросектор зробили основним донором Укрзалізниці, оскільки фермерам важко зорганізуватися для захисту своїх інтересів. А УЗ підвищує власну дохідність, завдаючи збитків аграріям, що не личить державній компанії країни, де іде війна. Залізнична логістика поставила агросектор на межу виживання, і вже навесні не всі зможуть провести посівну. А ті, хто зможе – будуть думати, що робитимуть з майбутнім врожаєм.

В УЗ зростання тарифів пояснюють подорожчанням енергоносіїв та високим попитом на вагони, а також радять аграріям переглянути власну бізнес-модель, оскільки агросектор бажає перевозити 50 млн т на рік, тоді як спроможності інфраструктури не перевищують 20-30 млн т. Дешевого перевалювання через порти вже не буде, а потужність західних переходів обмежена, тому аграріям потрібно експортувати продукти з доданою вартістю – олію, борошно, крупи і т.п.

Це можна було б взяти до уваги, якби мова не йшла про виживання галузі, що залишилась чи не єдиною, що ще працює. Наше зерно чекають у світі та готові купувати його у довоєнних обсягах. Проте на тлі зростання світових цін ми обмежуємо власний експорт та допомагаєм заробляти конкурентам. Окрім прямих збитків фермери мають й опосередковані – оскільки не можуть укладати форвардні контракти через складність з плануванням перевезень.

За оцінками УКАБ, у 2023 р площі сівби скоротяться ще на 20-25%, тому якщо не вирішити проблему, втратимо не лише площі, але й ринки збуту. А УЗ втратить основних клієнтів, тому дивно, що вона радить аграріям перебудовувати бізнес, а не розв’язує логістичну проблему, яку сама ж і створила.

Аграрії та експерти ринку пропонують створити Єдиний центр планування перевезень, який координуватиме роботу вантажовласників, перевізників, терміналів та іноземних компаній. Тоді як зараз система планує лише операції УЗ, а всі інші мають під них підлаштовуватись. У підсумку вдасться уникнути простоїв вантажів, зменшити витрати на перевезення та підвищити їх ефективність. Для запровадження ініціативи потрібна політична воля уряду України та узгодження питань з сусідніми країнами.

Наразі фермери нарощують власний автопарк, щоб зменшити залежність від УЗ. Тому на аукціонах УЗ фіксується зниження ставок за користування вагонами. Із виставлених на продаж 19 грудня 1750 вагонів викупили 1140 або 65% за ціною 3083,93 грн, а із виставлених 21 грудня 1750 вагонів викупили 470 або 27% за ціною 2848,06 грн, тоді як на торгах 13 та 14 грудня ставка перевищувала 4,3 тис грн/добу.