Про це в коментарі Укрінформу розповів переший заступник голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України Тарас Кот.

"За сприятливих умов (закінчення війни, достатні фінансові ресурси, матеріали, обладнання, техніка тощо, достатні обсяги стоку Дніпра для наповнення водосховища водою) відновлення зазначених меліоративних систем (у Херсонській, Дніпропетровській та Запорізькій областях - авт.) можливо буде виконати не менш ніж за 3-5 років", - сказав він.

Кот зазначив, що руйнація Каховської ГЕС на тривалий час залишила без джерела зрошення 94% зрошувальних систем у Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – у Дніпропетровській областях. Не можуть використовуватись загалом понад 350 зрошувальних насосних станцій та близько 1,1 тис. км меліоративних каналів.

За його словами, коли зрошувальні системи не функціонують тривалий час, то вони не тільки руйнуються, але й повністю розкрадаються, починаючи з металевих елементів, закінчуючи бетонними плитами каналів, особливо це швидко відбудеться на окупованих територіях. Аналогічно будуть розкрадені внутрішньогосподарські меліоративні системи та дощувальна техніка аграріїв.

"Первісна балансова вартість державного майна меліоративних систем та каналів, які були прив’язані до Каховського водосховища, складає понад 2 млрд гривень, що у перерахунку на актуальні на сьогодні ціни становить 150-160 млрд грн. Фактично, це орієнтовна вартість відновлення зазначеної меліоративної інфраструктури. Уточнити ці цифри можна буде тільки після деокупації територій", - розповів Кот.

Заступник голови Держрибагентства нагадав, що в останні довоєнні роки з Каховського водосховища живилася 31 зрошувальна система загальною площею близько 584 тис. гектарів (з них 512 тис. га зараз знаходиться на окупованих територіях), з яких 329,4 тис. га у Херсонській області, 204,3 тис. га – у Запорізькій та 50,2 тис. га. – у Дніпропетровській області.

Найбільша з цих систем, як у Європі, так і світі, - Каховська зрошувальна система забезпечувала подачу води на площу понад 250 тис. га.

З 584 тис. га, на які подавалася вода для потреб зрошення з Каховського водосховища у передвоєнні роки, Каховський магістральний канал обслуговував 326 тис.га, Північнокримський – 39,7 тис.га, низка систем у Запорізькій, Херсонській та Дніпропетровській областях здійснювали власний окремий водозабір з водосховища на загальну площу зрошення 218,3 тис. га (найбільші з них – Північно-Рогачинська, Запорізька, Іванівська, Нікопольська, Вищетарасівська зрошувальні системи).