Нагадаємо, що в 2022 році врожай за оцінкою УЗА сягнув 73,8 млн т зернових та олійних.

Збільшення прогнозу цьогорічного врожаю викликане сприятливими погодними умовами і кращою врожайністю культур, аніж очікувалося, хоча засіяні менші у порівнянні з минулим роком майже на 2 млн га.

Експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може скласти майже 49 млн т. В минулому сезоні (який закінчився 30 червня 2023) за оцінкою УЗА експорт сягнув 58 млн т.

УЗА наголошує, що загалом таких обсягів експорту в новому сезоні можна досягти тільки,  якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови покращення і здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху. Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі – це єдиний шлях швидко та ефективно постачати українське зерно до країн, які вкрай його потребують.

Втім, в умовах блокування росією судноплавства в Чорному морі та її атаки на портову інфраструктуру, УЗА продовжує працювати з Єврокомісією щодо компенсації європейським перевізникам за транспортування українського зерна від кордону до європейських портів. Це дозволить залишити українським виробникам частину ціни, яку вони змушені зараз витрачати на значно дорожчу логістику. Нагадаємо, що ініціативу УЗА щодо компенсації європейським перевізникам підтримала європейська асоціація COCERAL, яка також звернулася до Єврокомісії з цього приводу.

Також, вирішується проблема збільшення пропускної здатності Сулінського каналу на Дунаї в через запровадження цілодобової роботи каналу та збільшення кількості лоцманів. Також ведеться робота разом з США та ЄС щодо створення якірних стоянок в румунських територіальних водах для перевантаження українського зерна з барж на більші судна типу Handysize та Panamax, що зробить логістику через Дунай ефективнішою.

Оцінка врожаю пшениці в 2023 році покращилася – з 20,2 до 22 млн т (в 2022 було 20,2 млн т, а в 2021 – рекордні 33 млн т). Потенційний експорт пшениці в 2023/2024 МР може скласти близько 16 млн т з врахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,4 млн т.

Оцінка врожаю ячменю в 2023 теж зросла – з 5,2 до 5,8 млн т (в 2021 – 10,1 млн т, а в 2022 – 5,8 млн т), а потенційний експорт в 2023/2024 МР можна очікувати на рівні 3 млн т. Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні ще дещо покращилися з 26,9 до 28 млн т (в 2021 році – 37,6 млн т, 2022 – 27,3 млн т), при цьому експорт може скласти близько 22 млн т.

Врожай соняшнику в 2023 очікується на рівні 13,9 млн т (в 2021 – 16,9 млн т, 2022 – 11,1 млн т), а потенційний експорт може скласти 0,5 млн т. Переробка соняшника на олію може сягнути 13,2 млн т.

Врожай ріпаку в 2023 оцінюємо в 4,1 млн т, при цьому експорт 2023/2024 МР очікується на рівні 4 млн т. Врожай сої очікуємо на рівні 4,8 млн т, а потенційний експорт 2023/2024 МР може сягнути 3,3 млн т.

Перешкоди експорту зерна з України чинять негативний вплив на доступність зернових на світовому ринку. Як стверджує американська розвідка в доповіді для Конгресу США, вторгнення РФ в Україну спричинило глибокі перебої у глобальному постачанні продовольства, підвищивши ціни та збільшивши ризик продовольчої безпеки в бідних країнах Близького Сходу та Північної Африки. Зростання цін призводить і до росту продовольчої інфляції у розвинених країнах. В разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше поглибить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі.