Про поточний стан багатостраждального ринку землі та його майбутнє в матеріалі УНІАН розповідають Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України, та Роман Нейтер з «KSE Агроцентр», один з авторів глобального дослідження земельного ринку України.

На думку Миколи Сольського, доступ до ринку юросіб не вплине на нього взагалі або вплине дуже несуттєво.

«Це питання взагалі не про гроші. Бо головні фактори - це пропозиція у конкретному регіоні та конкуренція між самими фермерами. Закон так сформульований, що першочергове право на викуп землі мають юридичні особи-орендарі, - каже посадовець. – В нас 99% орендарів - це юрособи, бо це зручніше для ведення бізнесу. Саме з 1 січня 2024 року вони зможуть повноцінно купувати землю, а до цього могли переуступити право викупу комусь іншому».

За словами міністра аграрної політики, обмеження у продажі 100 гектарів у одні руки виключно для фізичних осіб лише провокувало різні схеми.

«Підприємець потроху оформляв землю не на юрособу, а на себе, як фізособу, на свата, на брата. Я вважаю, що це викривлена і неправильна історія, бо не дає бізнесу на селі розвиватись. Юрособи повинні мати право на купівлю землі, щоб не було схем», - впевнений Микола Сольський.

Роман Нейтер теж не чекає великих змін після 1 січня. Він вважає, що планка у 10 тисяч гектарів буде недосяжною навіть для великих компаній.

«Одним лотом купити 10 тисяч гектарів ти все ще не зможеш – все одно потрібно буде купувати окремі ділянки. Я сумніваюся, що в найближчі 3 роки буде хоча б 1-2 компанії, які зможуть купити стільки, - прогнозує експерт. –  Великі компанії з часом зможуть купляти більше, але зараз несприятливі умови для агробізнесу. Ми робили аналіз діяльності агрохолдингів і прийшли до висновку, що вони ніяк не зможуть купити весь той земельний банк, який вони зараз контролюють. Навіть якби всі землевласники були готові продати їм землю. Порівняно з іншими країнами земля в нас відносно дешева, але для аграрія зараз - це все одно дуже дорогий ресурс. Навіть у великих компаній банально немає такого ресурсу».

За його словами, зростання цін якщо й буде, то незначне. Є частина середніх і великих компаній, які очікували саме нового етапу реформи, щоб купляти землю без схем, але їх небагато. У цьому і минулому роках ситуація з прибутками у фермерів, як малих, так і великих, «не дуже позитивна» і пов’язана з обвалом цін на аграрну продукцію через проблеми на експортних маршрутах.

«Може трохи підвищитися попит і, відповідно, ціни. Очікуємо незначне підвищення капіталізації ринку, - каже він і додає, що найбільший вплив нові умови матимуть на галузь кредитування на селі. – Це може підвищити ліквідність землі як активу і, відповідно, спонукатиме НБУ переглянути постанову щодо регулювання вартості кредитного забезпечення. Таким чином, доступ аграріїв до кредитів – особливо маленьких – буде поступово покращуватись після початку другого етапу реформи. Застава – саме цього не вистачає малим аграріям зараз для повноцінного кредитування».

Банки дійсно вкрай неохоче кредитують селян, особливо у прифронтових регіонах. Микола Сольський згоден, що прибутки аграріїв впали, але він вважає, що питання купівлі землі - це дещо зовсім інше.

«Ринок землі станом на сьогодні і, очевидно, у найближчі роки взагалі не буде впливати на платоспроможність аграріїв. Знаєте, скільки коштів юрособи витратили лише на сільськогосподарську техніку протягом 2022 року? $1,4 мільярди! Весь ринок землі з точки зору грошей зараз на рівні похибки тих обсягів, які витрачаються на закупівлю, наприклад, техніки. Ще декілька мільярдів на добрива та хімію, - запевняє міністр. – Це "довоєнний" рівень. А цього року буде, можливо, навіть більше. Тобто, заробітки, звісно, зменшилися, але навіть за найважчих умов на селі є гроші завдяки реформі. І тому реформа повинна продовжуватись».

Він впевнений, що у період війни реформа повинна рухатися ще швидше, бо Україні потрібен власний ресурс розвитку, адже конкуренція за інвестиції у світі збільшується, і ми не можемо повністю розраховувати на партнерів з-за кордону.