Надалі цей прецедент може поширитися й на інші країни ЄС, якщо український уряд або бізнес не переконають країни-партнери запровадити вимірювану, прозору та доказову логістику експортних вантажів. Таку думку висловив експерт логістики, член Комітету з логістики ЄБА Юрій Щуклін. 

– Події 2023 року на польсько-українських кордонах відкрили скриньку Пандори: різні прошарки польського бізнесу побачили сенс використовувати торговельну блокаду щодо України як метод вирішення своїх проблем. Ось і перші цьогорічні протести фермерів перейшли в площину: дайте нам субсидії 1000 злотих на гектар кукурудзи, не підвищуйте нам сільськогосподарський податок. Зараз ми почули заяву заступника міністра сільського господарства Республіки Польща Міхала Колодзейчака, що, мовляв, українська агропродукція здатна дестабілізувати виробництво харчових продуктів в кожній країні ЄС. Це, по-перше, сигнал для решти 26 країн ЄС: готуйтеся, у вас будуть спірні питання з Україною через її аграрний експорт. А також сигнал для бізнесів цих країн: бажаєте виторгувати преференції чи дотації – оголосіть, що потерпаєте від української агропродукції, влаштуйте протест чи заблокуйте проїзд – і буде вам щастя. Оскільки бізнес-асоціації в Європі дуже потужні, і їхня думка важить більше ніж думка уряду, цей цикл (створення блокад українській агропродукції в обмін на преференції) може тривати нескінченно. І немає жодних запобіжників, що цю тему не візьмуть на постійне озброєння тамтешні популісти та різні деструктивні рухи, – констатує експерт.

Запобігти цьому ризику, на думку члена Комітету з логістики ЄБА, може проактивна позиція як українського уряду або бізнесу, так само й проукраїнських політиків ЄС і підприємців щодо впровадження сучасних технологій адміністрування та відстеження експортно-імпортних потоків між Україною та країнами ЄС. Нинішня логістика неспроможна це розвʼязати, але зараз вже доступні технології, які можуть дуже швидко удосконалити процеси та врятувати наше європейське майбутнє. Аналіз та обмін даними в режимі реального часу, розв'язання логістичних задач за допомогою математичних моделей або AI (штучного інтелекту), – дасть змогу управляти напруженістю логістичних інфраструктур, їхньою оперативною взаємодією з користувачами-вантажовласниками України та кінцевими споживачами в ЄС. І навпаки.

– Економічні шоки та “загрози дестабілізації ринків” ведуть економіки та уряди країн до перевитрат. Адже шоки зазвичай гасять грошима (субсидіями, дотаціями, преференціями) або ж відмовою та припиненням розвитку. А тепер уявіть, що уряди наших країн та політики, бізнеси та їх виробництва отримують цифровий розрахунок та план, і на 6, або 26 місяців наперед побачать: де й на кого будуть впливати українська продукція, що буде зайняте – елеваторні та портові потужності, скільки втратять, а скільки зароблять бізнеси, куди й на чиї ринки поїде українська агропродукція, як відреагують споживчі ціни й т.д.. Прозора, відповідальна та доказова логістика це той інструмент, який позбавить популістів важелів тиску, – аргументує Юрій Щуклін. – Уявіть собі, що всі дані доступні та відкриті. Ми вибили б з-під ніг усі аргументи у тих, хто блокує чи страйкує. Звісно, ті політики, які використовують бунти для своїх цілей, для рейтингів, цьому б не зраділи. Але я впевнений, що здорові, прагматичні сили, які виступають проти популізму, будуть зацікавлені мати відкриті, чесні дані доказової логістики та математично обрахований аналіз впливів.

Як приклад, що побудова принципів доказової логістики можлива, експерт навів ініціативу українських та польських бізнесів в сегменті агро, логістики та ІТ, які проголосили в грудні про створення єдиного й прозорого логістично-інформаційного середовища,  яке забезпечить його учасникам рівноправний доступ до даних про інфраструктуру, плани експорту, переміщення та локацію транспорту.

– Комп'ютер з математичною моделлю не прийде сам керувати логістичними процесами. Це відбудеться лише тоді, коли цього захочуть люди, відповідальна їх частина. Це можуть бути безпосередньо власники бізнесів, які не хочуть марно переплачувати та втрачати кошти за перевезення. Це можуть бути й уряди країн, які не бажають потурати популістам, а зацікавлені мати сучасний інструмент прогнозування економічних процесів, упередження можливих шоків та вчасного їх пом'якшення.

За таких умов, європейські переробники та споживачі української продукції могли б виважено планувати збільшення своїх виробничих потужностей, а ринок завчасно б розумів такі плани. Такий підхід дозволив би нам запобігати непорозумінню, блокадам, та інтегрувати український сільгоспсектор у ЄС без ризику дестабілізації ринків, із завчасно прогнозованим впливом на економіки європейських країн, – зазначає експерт.