Це лише деякі результати ринку сільгоспземель у 2023 році згідно з новим аналітичним оглядом “Земельний ринок в Україні”, підготовленим KSE Агроцентр за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО).

Попри значне зростання ринку земель сільгосппризначення у 2023 році, довоєнних показників він ще не досягнув.  Обіг земель у 2023 році зріс на 58%   у порівнянні з 2022 роком і охопив  172,9 тис. га. У 4 кв. 2023 р. кількість та площа транзакцій із сільгоспземлями була найвищою протягом 2023 року: 23,8 тис. угод сукупною площею 53,9 тис. га. Темпи зростання середньозваженої ціни на сільськогосподарську землю були дещо скромнішими - 8,3% упродовж 2023 року. Отже, номінальна капіталізація ринку за підсумками минулого року збільшилась на 89,9 млрд грн, а з моменту відкриття ринку землі – на 179 млрд грн.

“У 2023 році ринок частково відновився, однак його щоденні обсяги досі менші, ніж до повномасштабного вторгнення рф. У другій половині 2023 р. щоденно укладалось угод купівлі-продажу у середньому на 529 га. Це на 37% менше, ніж до лютого 2022 р. За нашими оцінками, через повномасштабну війну не відбулись 120 тис. угод сукупною площею 355,5 тис. га. Таким чином втрати ринку через війну сягнули 325 млн дол. США або 12,4 млрд грн”, - зауважив дослідник KSE Агроцентр Роман Нейтер.

Обсяги продажу прав оренди комунальних земель сільськогосподарського призначення через Prozorro.Продажі упродовж 2023 року зросли більше ніж у чотири рази - до 1677 успішних торгів на ділянки сукупною площею 14,5 тис. га у 4 кв. 2023 р. Всього з моменту старту електронних земельних аукціонів громади успішно передали в оренду через Prozorro.Продажі 5504 ділянок комунальної власності сукупною площею 48,7 тис. га, що приносить їм щорічно 428,5 млн грн доходу.

“Земля набуває дедалі більшої ваги у структурі доходів місцевих бюджетів. Громади вже отримують в середньому 10-12% від обігу та використання сільгоспземель. Однак цей дохід може бути значно більшим, адже за старими непрозорими механізмами лише у 2015-2021 рр. в оренду було передано 331 тис. га, що майже у 7 разів більше від обсягу, переданого через земельні торги на Прозорро.Продажі. Згодом приріст доходів від передачі в оренду земель за конкурентною процедурою на цій платформі, може сягати понад 29 млрд грн на рік. Деякі громади вже йдуть цим шляхом й передали на конкурентних онлайн-аукціонах в оренду сільгоспземлі на суму, що становить 5-15% від річних доходів місцевих бюджетів”, - відзначив експерт KSE Агроцентр Ігор Піддубний.

Ще одним джерелом збільшення доходів громад від обігу та використання сільгоспземель є збільшення рівня реєстрації земель у Державному земельному кадастрі, який наразі становить 77%. Потенціал зростання бюджетних доходів громад завдяки реєстрації усіх сільгоспземель у ДЗК та їх прозорому використанню може сягати 2% від усіх бюджетних надходжень громад у 2023 р. або понад 10 млрд грн.

Крім  того, відкриття другого етапу ринку забезпечить нові можливості із залучення ресурсів для відновлення агросектору, землевласників та громад. Так, за понад два роки з моменту відкриття ринку сільгоспземель вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно зростанню вартості потенційної застави на 5,5 млрд дол. США. Враховуючи чинний коефіцієнт ліквідності сільгоспділянок як застави на рівні 0,35, зазначене збільшення вартості землі могло б згенерувати її власникам та агросектору додаткових кредитів на 1,9 млрд дол. США. Це половина від сукупного обсягу банківського боргу аграрного сектору України станом на кінець 2023 року.

“Завдяки відкриттю ринку землі для юридичних осіб з 1-го січня цього року, у майбутньому очікується зростання вартості землі приблизно на 40%, а отже капіталізація ринку земель збільшиться до  майже 50 млрд дол. США. Тобто потенційний обсяг кредитного фінансування міг би скласти 17,5 млрд дол. США. Це своєю чергою дозволило б перекрити розрив у фінансуванні українського агросектору, який наразі становить близько 21 млрд дол. США, і таким чином задовольнити потреби у короткостроковому  фінансуванні, а також інвестиціях у відбудову, відновлення й розвиток”, - підкреслив професор Олег Нів’євський, керівник проєкту “Земля незламності”, віцепрезидент Київської школи економіки з економічної освіти.

Утім для подальшого успіху земельної реформи вкрай важливо позбавлятись джерел земельної корупції, зокрема механізму безоплатної приватизації земель державної та комунальної власності. Так, у 2023 році у Верховній Раді з’явилась низка законодавчих ініціатив щодо поновлення безоплатної приватизації земельних ділянок сільгосппризначення з державного або комунального фонду для військовослужбовців учасників бойових дій та членів їх сімей.

KSE Агроцентр застерігає: дані законодавчі ініціативи можуть мати негативні соціальні та корупційні наслідки та призвести до втрати громадами, яких нещодавно позбавили находження військового ПДФО, ще одного джерела наповнення бюджетів, яким є передання в оренду комунальних земель.

“До вирішення таких болісних і суспільно важливих питань потрібно підходити комплексно і відповідально, з урахування інтересів усіх сторін. Інститут безоплатної приватизації земель необхідно реформувати, як про це зазначено у Державній антикорупційній програмі на 2023-2025 рр., а захисникам і захисницям та їхнім рідним - віддячити повагою, грошима та іншим довічним забезпеченням відповідно до найкращих світових практик”, - додав професор Нів’євський.

Всього з моменту відкриття ринку земель 1 липня 2021 року станом на 1 січня 2024 року було укладено 195,9 тис. угод купівлі-продажу сукупною площею 432,2 тис. га або 1,05% від усіх сільгоспземель України.