Розроблено рішення для відновлення пошкоджених внаслілок війни грунтів

2024-03-04 10:00:22 593
Розроблено рішення для відновлення пошкоджених внаслілок війни грунтів

Науковці за підтримки Програми USAID АГРО розробили рішення для відновлення грунтів.

Понад 20 млн га земель в Україні потребують відновлення ґрунтового покриву. Водночас потрібні рішучі дії і для покращення екологічного стану водних ресурсів. Зокрема, необхідно врегулювати питання очищення ставків, яких в Україні налічується більше 40 000. Щоб знайти рішення цих проблем, Програма USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) профінансувала проведення наукових досліджень, які виконала ГО  «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків». Їхнім результатом стали рекомендації з використання намулу та донних відкладень для відновлення та покращення стану грунтів. Потенційний еколого-економічний ефект цього рішення для держави становить 22,4-26,1 млрд грн.

За оцінками фахівців ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», навіть до війни Україна втрачала щороку приблизно 3,5-4,0 тис грн з кожного гектара сільськогосподаських земель, недобираючи врожаю через деградацію грунтів. Така ситуація зумовлена незбалансованою дефіцитною системою землеробства. Як наслідок грунти втратили до 20-30% гумусу, а недостатні норми внесення мінеральних та органічних добрив не забезпечують його відтворення. Зараз ця проблема ще більше загострилася, адже понад 15 млн земель в Україні уражені війною та потребуватимуть рекультивації та відновлення ґрунтів.

Науковці ГО  «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків» за підтримки Програми USAID АГРО розробили рішення для покращення стану ґрунтів через використання мулу та донних відкладень. Цей підхід дозволить одночасно вирішити два завдання: допомогти відновити землі, а також очистити ставки та покращити умови розвитку аквакультури.

В Україні є більше 40 000 ставків, у яких щорічно накопичується від 45 до 60 млн т донних відкладень. Із них 30-35 млн т варто видаляти для підтримки безпечного екологічного середовища. У складі донних відкладень є вуглець, азот, фосфор, калій, мікроелементи й інші речовини, які необхідні для удобрення ґрунтів. Щоб визначити як використовувати донні викладення у землеробстві, фахівці ГО  «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків» вивчили досвід іноземних країн, а також провели ряд досліджень та лабораторних аналізів зразків мулу, відібраного у рибогосподарських водоймах Волинської, а також Харківської областей.

«Дослідження показали, що за вмістом основних елементів удобрення донні відкладення не поступаються, а подекуди переважають за показниками органічні добрива. Наприклад, загальна сума азоту, фосфору та калію, що може надійти до ґрунту з 1 тонною сухих донних відкладеннь, відібраних у ставку Волинської області, коливається від від 14,5 до 29,5 кг, тоді як з 1 тонною гною ВРХ із вологістю 75% — 13,5 кг, - розповідає доктор сільськогосподарських наук, професор Євген Скрильник. Донні відкладення можуть застосовуватися на всіх видах ґрунтів як добриво, ґрунтополіпшувачі й матеріал для проведення робіт із рекультивації та структурної меліорації земель, а також виробництва органічних та органо-мінеральних добрив. Але при цьому важливо контролювати  їхню якість за токсикологічними показниками». 

Потенційний еколого-економічний ефект від застосування донних відкладень для відновлення ґрунтів оцінюється у 22,4-26,1 млрд грн.  Науковці ГО «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків» за підтримки Програми USAID АГРО вже розробили рекомендації для громад та агровиробників щодо алгоритмів видалення та використання мулу для удобрення і рекультивації ґрунтів. Наразі триває робота над розробкою змін та доповнень до законодавчих і нормативно-правових актів, необхідних господарствам для початку таких робіт.

Ще фото
Вам сподобався матеріал? Поширте серед друзів!

Популярні товари

Поиск техники и химикатов Поиск

  • Мотоблоки
  • Трактори
  • Комбайни
  • Транспорт
  • Для ґрунту
  • Збирання
  • Уборочная
  • Навантаж.
  • Добрива та полив
  • Причепи
  • Мототехніка
  • Добрива
  • ЗЗР