Нідерландська компанія Joordens Zaden, яка належить до групи RAGT, уже багато десятиліть на власній дослідницькій станції працює над розробкою нових сортів різних сидеральних  культур для сільського господарства майбутнього. Joordens має великий досвід у створенні сидератів для певних умов вирощування, для досягнення конкретних цілей та подолання конкретних проблем.

– У Joordens знають все про сівозміни, своєчасні заходи та взаємодію мікроорганізмів. Діяльність компанії ґрунтується на переконанні, що турбота про ґрунт закладена в нашій природі. У «РАЖТ Семенс Україна» ми вирішили, що настав час поділитися з українськими аграріями тим безцінним досвідом та селекційною базою покривних культур, якими володіють наші колеги в Нідерландах. Ми впевнені: за якісними сидератами як невід’ємною частиною технології вирощування культур — майбутнє сталого землеробства. Вміло використовуючи європейський досвід у цій царині, українські аграрії зможуть не лише збирати значно вищі врожаї сільськогосподарських культур, а й суттєво поліпшити якість ґрунтів, — розповів Олександр Кобець, менеджер з маркетингу ТОВ «РАЖТ Семенс Україна».

Вирощування сидератів напряму сприяє сталому господарюванню. Погодні, економічні та енергетичні виклики останніх років, а тепер ще й війна, змусили українських аграріїв шукати нові оптимальні рішення для максимально ефективного управління вологою та забезпечення балансу мікроорганізмів у ґрунті. Одним із найкращих таких рішень є сидеральні культури. Їх називають зеленим добривом, джерелом виділення кислот, здатних паралізувати розвиток патогенних мікроорганізмів.

Однак українські аграрії для вирощування сидератів зазвичай використовують насіння сортів, які не були створені саме з цією метою. Це не завжди дає бажаний результат, адже не всі сорти мають швидкий стартовий ріст і не встигають закрити ґрунт та створити конкуренцію бур’янам. Часто такі рослини також мають короткий вегетаційний період і не встигають наростити вегетативну масу до бутонізації. Не всі сорти мають і толерантність до патогенів, тому сповна не виконують покладені на них функції.

Сидеральні ж сорти мають покращені властивості, зокрема, стійкість до хвороб, здатність боротися з нематодами. Вони  швидше створюють  ґрунтовий покрив і пізніше цвітуть. Ці рослини покращують структуру ґрунту, підвищують його родючість, збільшують біорізноманіття, запобігають ерозії,  пригнічують ріст бур'янів і залишають чисте здорове поле для наступного врожаю.

— Управління вологою — дуже важливе завдання для аграрія. Підібравши ту чи іншу суміш сидеральних культур, ми вирішуємо проблему збереження дорогоцінної вологи, підвищення вмісту органічної речовини у ґрунті та управління азотним живленням. Наростає вегетативна маса, яка накопичує вологу та поживні речовини. Цю рослинну масу потрібно подрібнити, заробити в ґрунт і в такий спосіб повернути всі накопичення в землю, що створює передумови для процесу ґрунтоутворення та структуризації ґрунту, забезпечення сталого процесу деструкції зароблених рослинних решток та найкращі можливості для сходів наступної культури, — поділився досвідом Леонід Центило, керівник ТОВ «Агрофірма «Колос», що на Київщині, професор кафедри землеробства та гербології Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор с.-г. наук. – Вдале використання  сидеральних культур — це дійсно хороше рішення для активізації та розвитку мікробіологічного процесу. Повертаючись із сидеральними культурами на одне і те ж поле бодай раз на чотири роки, ми забезпечуємо на ньому сталий процес ґрунтоутворення, бережемо наші землі від виснаження. На таких полях формуватиметься сталий урожай сільськогосподарських культур.

Сидеральні культури не створюють конкуренції хімічним добривам, але вони залучають для живлення ту кількість азоту, що є у ґрунті. Завдяки застосуванню сидератів, ефективність азотних добрив зростає зі 40% до 80-90%. До сидеральних культур належать: гірчиця, редька олійна, фацелія, гречка, ріпа, різні салати та інші культури, які за 40-50 днів дають змогу досягти таких результатів, які, маючи багату сівозміну, можна отримати лише через кілька років.

Україна щорічно годує 400 млн населення планети, у перспективі ми здатні забезпечити продовольством мільярд людей.