Де і яку техніку краще застосовувати?

«За минулі роки ми накопичили дуже великий досвід застосування анкерних машин для прямого висіву», — узагальнює Міхаель Хорш. Техніка Airseeder, а згодом і модельний ряд Sprinter із різними робочими органами упродовж років постійно доопрацьовували та вдосконалювали. Нині вони забезпечують широкий спектр можливостей: від прямого висіву з мінімальним порушенням ґрунту до майже суцільного обробітку.

Зокрема, анкерні сошники застосовують у регіонах, де сіють по стерні одразу після збирання врожаю. Це стосується сівби ріпаку або проміжних культур. Такі сошники добре очищують посівну борозну і створюють передумови доброго контакту насіння із ґрунтом.

Наступною суттєвою перевагою у холодних регіонах є дещо швидше прогрівання ґрунту. «Наприклад, у Казахстані (де переважає тенденція вузьких анкерних сошників і сівба у відкриту борозну) із великим успіхом застосовують Sprinter NT. Лапи очищують борозну та залишають за собою в рядку майже чорну поверхню. У результаті ґрунт прогрівається швидко й забезпечує швидке проростання рослин холодної весни», — ділиться Міхаель Хорш власним досвідом.

На прикладі дискових та анкерних сівалок Міхаель Хорш розповідає, для яких умов який метод технології прямого висіву підходить, де поширений і який потрібен попередній обробіток

«Протягом останніх 10 років ми також інтенсивно працювали над дисковими сівалками для прямого висіву». Така техніка дуже затребувана в регіонах, де надмірна кількість вологи або, навпаки, надто посушливі умови. Адже дискові сівалки переміщують значно менше ґрунту, аніж анкерні. Наприклад, у Бразилії наші клієнти проводять сівбу під шар соломи попередника або в рослинний покрив проміжної культури. Коли після проходу машини залишається багато відкритого ґрунту, різко посилюється ризик ерозії, а температура ґрунту через відсутність покриву істотно зростає. Сошник HORSCH SingleDisc з агрономічної точки зору оптимізований для якомога меншого порушення структури ґрунту і точного закладення насіння. «Сошник нашого посівного комплексу Avatar робить вузький розріз на поверхні ґрунту і кладе насінини дуже точно на дно цієї борозни. Регульовані прикочувальні колеса надійно закривають борозну».

Солома: плюси і виклики водночас

«Пожнивні рештки культури-попередника або добре розвинені посіви проміжної культури створюють водночас і шанси, і додаткові виклики». Солома слугує джерелом поживних елементів та органічної маси і в такий спосіб створює важливий чинник накопичення і підтримування рівня гумусу. Залишки на поверхні поля захищають ґрунт від ерозії та сприяють його охолодженню. «Якщо ми зможемо створити шар мульчі із соломи поміж рядів нової культури, то за посушливих спекотних умов вона запобігатиме подальшому нагріванню ґрунту». Шар соломи слугує такою собі ізоляцією ґрунту. Повітряний прошарок у мульчі соломи створює перепону для спеки на шляху до поверхні ґрунту. До того ж особливо світла солома, наприклад пшенична, додатково відбиває сонячне випромінювання, зменшуючи нагрівання ґрунту. Цей ефект може бути особливо актуальний для регіонів із високими температурами і темними ґрунтами.

Висів по стерні пшениці дисковими сівалками

Стерня та солом’яний покрив істотно різняться. Багато чого залежить від виду культури й, відповідно, кількості соломи, що лишається після жнив, а також, звісно, від властивостей цих пожнивних залишків. «Значним викликом є сівба по білому (тобто свіжому) шару соломи пшениці, ячменю або жита. Одразу після збирання врожаю солома ще дуже в’язка, її важко розрізати. Якщо за таких умов сіяти дисковими машинами, є значний ризик того, що вони притиснуть солому до низу борозни. Це негативно позначиться на закритті рядка і подальших сходах. У такому разі є хороше рішення — очисники ряду. Але ними можна оснастити лише машини з міжряддям 25 см».

Значно простіше проводити пряму сівбу по ламкій і крихкій соломі. «Якщо після збирання врожаю протягом чотирьох — п’яти тижнів стоятиме сонячна погода з періодичними дощами, солому (наприклад, пшеничну) набагато легше буде розрізати дисками. Тоді й ризик затягування соломи в борозну помітно знижується».

Свіжа солома одразу після жнив дуже часто волокниста і погано розрізається робочими органами. Як наслідок, багато соломи потрапляє всередину посівної борозни

Якщо ж доводиться сіяти одразу після проходу комбайна, є сенс спочатку злегка подрібнити пожнивні рештки. Для цього добре прислужиться агрегат Cultro з пружинною бороною, що подрібнює та розподіляє пожнивні рештки. У результаті диски легше розрізають ґрунт і менше соломи затягують у борозну. «Такий поверхневий обробіток особливо корисний за посушливих умов, коли на полі велика кількість пилюки. Навіть якщо це лише 1–2 см, цього цілком достатньо, щоб закрити капіляри. Це елементарно важливо. Якщо «перебити» поверхню ґрунту і закрити сухі тріщини, то під верхній шар пилу підніметься залишкова волога. Зможете в такий спосіб ще й зволожити ґрунт і потім провести сівбу — маєте шанс отримати хороші сходи».

Ще раз узагальнимо тему ґрунтових тріщин: якщо вони вже утворилися на поверхні поля, то що сильніша і триваліша посуха, то більші та глибші вони будуть. Для ґрунту тріщини справляють ефект каміна: крізь них виступає та випаровується вся волога. Звісно, це суттєво ускладнює сівбу і наступне проростання насіння. «Натомість на важких глинистих ґрунтах виникає інша проблема: земля стає схожою на бетон, і то твердішою, що довше сяє сонце». За таких умов треба якомога раніше закрити тріщини. Як свідчить досвід останніх двох років, ідеальним агрегатом для цього є Cultro TC, що працює на високій швидкості з мінімальними затратами.

Сівба по свіжій стерні пшениці анкерними сівалками

Коли на полі є шар свіжої соломи, як альтернативу, пропонуємо сіяти анкерними сівалками. Ця практика поширена у Франції. «Для сівби проміжних культур, а також іноді ріпаку тамтешні фермери обирають машини Sprinter з вузькими лапами. Вузькі анкерні сошники легко прибирають солому з насіннєвої борозни».

Коли сіють сидерати, структура ґрунту не є аж такою важливою: «Тут не йдеться про абсолютну досконалість». Якщо ж необхідно посіяти основну культуру, наприклад ріпак, у пересушений ґрунт, на перший план виходить структура ґрунту, навіть коли цілком під контролем менеджмент соломи. «Якщо під час жнив техніка багато разів проходила полем, прямий висів можливо провести. Але тоді не слід дивуватися, що в коліях насіння проростатиме гірше, а коренева система розвиватиметься слабко. Тоді під час обмолоту буде особливо добре помітно, де були колії. Адже в таких місцях посіви рідші, а врожай нижчий».

Сіяти дисковими сівалками у велику кількість соломи доволі складно. Допомогти можуть очисники ряду

Що більше маєш практики, то ліпше розумієш, де хороша і правильна структура ґрунту. Коли грудки землі рихлі та мають дрібні пори, то навіть пересохлий ґрунт буде здатен всотувати вологу й набухати. А якщо грудки мають гладкі гострі краї без наявності пор, це свідчить, що ґрунт переущільнений. «У такому разі кращого годі чекати, навіть якщо піде дощ. Навіть навпаки — стане гірше. Тому в регіонах, де поширена нульова технологія, застосування проміжних культур відіграє достатньо суттєву роль, допомагаючи забезпечити оптимальну структуру ґрунту».

Ми вже розповідали у попередній статті, що для зернових мають значення висота стерні та розподіл соломи. Тут серйозну проблему можуть становити миші. Цю пошесть Міхаель Хорш вважає однією з найбільших проблем прямого висіву у Центральній Європі.

Ротаційний прямий посів — чому цей альтернативний підхід набуває дедалі більшого поширення у Центральній і Західній Європі

Ротація прямого висіву дедалі частіше стає альтернативним підходом. Драйвером ротаційного прямого висіву є відповідні умови і структура ґрунту, а також стан пожнивних решток і попередник. Прямий висів так само може бути оптимальним і забезпечувати високий урожай, навіть якщо його проводять після інтенсивного обробітку ґрунту.

«Під ротаційним прямим висівом ми маємо на увазі почергове застосування нульової технології — в роки з оптимальними умовами та залежно від виду культури». На користь такого підходу (зокрема, у Європі) слугують три важливих чинники.

1. Для нульової технології підходить не всяка сівозміна. У минулих роках була поширена сівозміна ріпак – пшениця – ячмінь або ріпак – пшениця – пшениця. За неї прямий висів наступної культури часто не давав високого врожаю. «Усі ми протягом багатьох років із великим успіхом застосовували таку малопільну сівозміну. Проте наразі у багатьох регіонах сівозміну знову розширили під впливом багатьох різноманітних чинників — резистентність, загальні умови господарювання тощо». Якщо сівозміна на 30–40 % складається з ярих культур, таких як кукурудза, соя, цукрові буряки або соняшник, з’являється можливість включити до сівозміни сидерати. Або якщо наступну культуру просто необхідно посіяти за нульовою технологією. «Нам дуже часто доводилося спостерігати, як наші клієнти, маючи хорошу проміжну культуру, напряму висівали цукрові буряки у ґрунт із відмінною структурою, без жодного попереднього обробітку. У такому разі немає жодного сенсу проводити підготовку посівного ложе, зайвий раз ущільнюючи поле проходом техніки».
2. Другою причиною поширення прямого висіву є зміна клімату, прояви якої помічаємо дедалі відчутніше. «Ми бачимо, що посухи стають тривалішими і спекотнішими Але у серпні/вересні певні культури все одно потрібно посіяти, зокрема, ріпак, сидерати або ранні сорти пшениці чи жита. Будь-який обробіток спричинює додаткове висихання ґрунту, гірше закриття вологи, більше грудок і менше дрібної структури тощо. У таких ситуаціях краще залишити на поверхні шар соломи, закрити тріщини та пори. Для цього доцільно пройтися таким агрегатом як, наприклад, Cultro TC і своєчасно посіяти насіння у ґрунт із залишковою вологою. Тобто сіяти, коли структура ґрунту й менеджмент соломи оптимальні. Тоді можна якісно закласти насіння, та обробіток ґрунту не є обов’язково необхідним. Принципово це працює так: «На полях, де багато пожнивних решток, більш обережно застосовувати технологію прямого висіву, аніж там, де їх мало, наприклад, після сої, ріпаку, соняшнику чи гороху».
3. Коли структура ґрунту дуже хороша і поле чисте після роботи комбайна, за багатопільної сівозміни або наявності часового вікна, щоб солома мала змогу частково розкластися, ротаційний прямий висів привабливий також із фінансового погляду. Менше проходів техніки — це заощадження часу, палива та амортизації машин. У поєднанні з відмінною якістю сівби це може слугувати вирішальним чинником на користь прямого висіву, насамперед, з економічного боку.

«Тема пожнивних рештків, тобто соломи, червоною ниткою проходить крізь усю технологію прямого посіву», — підводить риску Міхаель Хорш. Насамперед, це стосується великої кількості пожнивних решток зернових, в основному, пшениці, а також ячменю і жита. Жито є найменш проблемним, навіть за наявності великої кількості соломи, порівняно з ячменем або пшеницею, яка завжди є найскладнішою. Причина полягає не стільки у кількості соломи, скільки у співвідношенні в ній елементів C/N, а відтак, у її здатності розкладатися.

Компанія «Агробудівельний альянс «Астра» є одним з найбільших постачальників і сервісних операторів сільськогосподарської техніки в Україні. Основні напрямки діяльності компанії — це продаж нової та вживаної сільгосптехніки техніки; гарантійний сервіс та продаж запасних частин.

«Астра» пропонує своїм клієнтам широкий асортимент техніки для виконання практично всіх видів сільськогосподарських робіт: Fendt, Valtra, Manitou, Berthoud і Horsch, Framest, Bogballe, Valley, Trimble, Oros. Компанія постачає замовникам найширший спектр оригінальних запасних частин для підтримки всіх моделей сільськогосподарської техніки всесвітньо відомих виробників. Ключову позицію в діяльності компанії посідає сервісне обслуговування сільгосптехніки, що розповсюджується на майже всю територію України і забезпечує швидке реагування на запити від аграріїв.

Компанія «Астра» вже 25 років працює на аграрному ринку України та забезпечує сільгоспвиробників якісною сільгосптехнікою, інноваційними агротехнологіями та незмінно високим рівнем сервісу