Хоча ціна на природний газ для промислових споживачів поки що перебуває в більш-менш адекватних межах, усі чудово розуміють, що це – ненадовго. На жаль, енергоресурси в Україні рано чи пізно завжди дорожчають.

Особливо це відчувають ті агровиробники та власники елеваторів, котрі щороку сушать тисячі тонн зерна вологої кукурудзи та інших сільгоспкультур. Вартість зняття 1 відсотка вологості із 1 тонни зерна із використанням природного газу сьогодні перебуває у межах 150-180 гривень, що говорить саме за себе.

Тому не дивно, що більшість фермерів придивляються до альтернативних варіантів, аби сушити зерно тріскою, соломою чи хоча б купованими пелетами. Проте, за без перебільшення, величезної кількості моделей твердопаливних теплогенераторів на ринку, обрати справді якісну дуже непросто.

Тим не менш, в Україні є виробники справді якісного обладнання для сушіння зерна, як мінімум, не гіршого, аніж західні аналоги. Скажемо більше: у сегменті виробництва теплогенераторів на твердому паливі для зерносушарок можна віддати перевагу саме вітчизняним виробникам.

Наприклад, це продукція компанії «Новий елеватор», котра пропонує вже добре перевірене обладнання серії NEK, продуктивністю від 90 до 710 тонн зерна кукурудзи за 1 добу. Усі компоненти теплогенераторів NEK виготовлені із якісних матеріалів та комплектуючих з Європи.

Це обладнання призначене для використання на пелетах чи трісках. Його особливістю є те, що виробник не просто продає зерносушильні комплекси, але й активно експлуатує сам, надаючи послуги фермерам.

Хорошу репутацію на ринку твердопаливних теплогенераторів має і вітчизняна компанія «Греко Груп».

Це теплогенератори на соняшникових і деревних пелетах, а також на щепі і зернових відходах.

За рахунок піролізного двохфазного горіння тут досягається максимальне КПД. При цьому будь-який побічний вплив на зерно відсутній.

Зазначимо, що це обладнання, як і обладнання провідних українських виробників, забезпечує цілковито автоматизований процес сушіння.

Є на ринку України і твердопаливні генератори західних виробників. Скажімо, варто звернути увагу на обладнання австрійської компанії ICS Energietechnik.

Компанія ICS Energietechnik виробляє генератори тепловою потужністю до 15 МВт (на виході з теплообмінника). Це промислові масивні системи, розраховані на безперервну роботу впродовж десятків років.

Теплогенератори ICS оснащені теплообмінниками, щоб подавати в зерно тільки чисте повітря. Продукти згоряння додатково очищаються і виводяться окремо через димохід.

Слід згадати і про популярні в Україні теплогенератори для сушіння зерна, що використовують у якості палива тюки соломи. Для прикладу візьмемо обладнання такого відомого виробника як «Завод Кобзаренка».

Це конструктивно твердопаливний піролізний теплогенератор, який складається з топки із бункером завантаження палива, і теплообмінника, з'єднаних між собою газоходом. Бункер закривається для обмеження доступу повітря при піролізі.

Під дією власної ваги, завантажений шар палива, враховуючи швидкість піролітичного горіння, рухається вниз, і на конкретних відрізках шляху, проходить всі стадії горіння і вакуумного високотемпературного піролізу.

Як зазначає виробник, застосування соломи у якості палива є у 21 (!) дешевшим, у порівнянні із природним газом.

Загалом не буде перебільшенням сказати, що твердопаливні генератори для сушіння зерна та опалення приміщень в Україні випускають вже багато десятків виробників – під будь-які потреби і гаманець.

Інша річ, що далеко не всі моделі забезпечують декларовану продуктивність і якість сушіння зерна, тому обирати тут слід особливо ретельно.

Звісно, що використання у якості палива тріски, пелет чи соломи потребує додаткових витрат на логістику і певної мороки. Також це все потрібно десь зберігати.

З іншого боку, такий підхід і справді є в рази дешевшим. Водночас провідні виробники таких теплогенераторів вже давно вирішили колишню проблему твердопаливного обладнання – нерівномірне нагрівання маси зерна і його забруднення продуктами згоряння.

Її вже не існує, а саме обслуговування сушарки провадиться у цілковито автоматичному режимі.

АгроПравда і надалі вас буде знайомити із найцікавішими технологіями у сфері післязбиральної доробки зерна.