Как можно отбить атаку рейдеров – на примере из своей практики для AgroPravda.com прокомментировал известный адвокат Петр Герасимов.

Історія цієї справи наочно показує реалії агробізнесу в Україні, коли за допомогою правоохоронних органів, недобросовісні конкуренти вчиняють рейдерські атаки, метою яких за допомогою рішення суду відібрати орендовані земельні ділянки.

Адвокат Петр Герасимов

Так, справа № 906/809/19, що розглядалась у Господарському суді Житомирському області розпочалась з того, що конкурент по агробізнесу звернувся до прокуратури Житомирської області, з метою  «віджати» земельну ділянку розміром 50 га., яка вже перебувала в оренді на підставі договору укладеного з РДА Житомирської області.

Шлях вирішення такої рейдерської атаки дуже простий. Конкурент домовляється з прокурором про подання ним позову до суду про розірвання договору, а після рішення суду він сам укладає договір оренди земельної ділянки.

Проте, представляючи інтереси Відповідача, в даній справі мною було спростовано доводи Прокурора про істотність порушення Позивачем умов договору оренди земельної ділянки, розміром 50 га.

В ході розгляду даної справи, не було встановлено порушення цільового використання спірної земельної ділянки.

Наданими Прокурором доказами не було доведено вину Відповідача у настанні обставин, які стали підставою для звернення прокурора з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки. При цьому, суд обрав принципову позицію та детально розібрався в суті справи.

Висновки Прокурора, про те, що спірна земельна ділянка площею  використовується з порушенням землевпорядної документації щодо відведення землі, зокрема, щодо фактичної зміни цільового призначення у відповідності до ст.ст. 19,23 ЗК України доказами не підтвердилась.

Землевпорядної документації на підтвердження того, що цільовим призначенням земельних ділянок є індивідуальне садівництво Прокурором  не надано. Натомість відомостями з Державного земельного кадастру були спростовані твердження Прокурора про те, що цільовим призначенням земельних ділянок є індивідуальне садівництво. Цільовим призначенням спірних земельних ділянок згідно відомостей ДЗК є ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також, в даній справі були відсутності підстав для представництва прокуратурою інтересів держави. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Окрім цього, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові по справі № 912/1385/17 від 27.11.2018 р.: «10.1. Щодо необхідності відступити від правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові № 910/16306/13 від 21 січня 2015 року, слід зазначити, що, виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України».

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Прокурор не обґрунтував, який саме розмір шкоди завдано, на його думку, відповідачем внаслідок порушення договору оренди та, таким чином, не зазначив, в чому полягає значна шкода внаслідок завдання якої держава в особі орендодавця позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди. Тобто позовна заява Прокурора не ґрунтувалась на положеннях ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Другие примеры из практики адвоката на сайте https://gerasimovpa.com.ua/.