Після дев'яти місяців війни в Україні сільські домогосподарства все більше страждають від конфлікту, багато з них змушені скоротити або припинити сільськогосподарську діяльність, повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Звіт "Вплив війни на сільське господарство та засоби до існування сільського населення в Україні: Результати загальнонаціонального опитування сільських домогосподарств" показав, що кожен четвертий з 5 200 опитаних респондентів скоротив або зупинив сільськогосподарське виробництво через війну. Опитування сільських домогосподарств проводилося з метою визначення стану поточної ситуації та потреб у сільському господарстві та засобах до існування, особливо з огляду на наближення зимового сезону.

«Сільське господарство України є важливим джерелом засобів до існування для близько 13 мільйонів українців, які мешкають у сільській місцевості. У той час як близько двох третин агропродукції виробляється підприємствами, сільські домогосподарства виробляють близько 32 відсотків продовольства, – зазначив П'єр Вотьє, голова офісу ФАО в Україні. – Цей звіт вказує на те, що 25 відсотків українського сільського населення, що займається сільським господарством, припинило свою діяльність або зменшило обсяги виробництва через війну. Ситуація є набагато гіршою у найбільш залежних від сільського господарства регіонах України, де потерпають понад 40 відсотків сільських родин».

Вплив війни на виробничу систему в цілому, що характеризується порушенням ланцюжків доданої вартості та постачання, а також волатильністю цін, позначився на сільському населенні, що посилило його взаємозалежність з аграрною економікою країни. Хоча наслідки війни є більш помітними в областях, розташованих уздовж лінії фронту, вони також значною мірою проявляються на решті території країни.

«Звіт фокусується на домогосподарствах, які переважно займаються присадибним господарством чи дрібнотоварним сільськогосподарським виробництвом, – повідомила Лавінія Антоначі, координаторка дослідження. – Хоча вони офіційно не зареєстровані як фермери, вони відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки, доходів та засобів до існування сільського населення, виробляючи продукти харчування для власного споживання, а також продаючи продукцію на місцевому ринку, таким чином підтримуючи місцеві ланцюжки постачання».

Ключові результати

• Кожен четвертий респондент скоротив або припинив сільськогосподарське виробництво через війну, причому в деяких областях, зокрема Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Сумській та Чернігівській цей показник є вищим – понад 40 відсотків сільських домогосподарств у цих регіонах.
• Збільшення витрат на сільськогосподарське виробництво у зв'язку з війною як у рослинництві (72 відсотки домогосподарств), так і у тваринництві (64 відсотки домогосподарств) було досить відчутним по всій країні.
• Більш ніж половина сільських домогосподарств по всій країні повідомили про зменшення доходів порівняно з аналогічним періодом минулого року. У прифронтових областях ця тенденція була більш виразною: у Сумській – 67 відсотків, Миколаївській – 65 відсотків, Донецькій – 63 відсотки та Запорізькій – 63 відсотки. Внутрішньо переміщені особи та ті, хто повернулися, більш вразливі до зменшення рівня доходів.
• Що стосується витрат на харчування, то більш ніж половина опитаних сільських домогосподарств повідомили, що в період з червня по вересень 2022 року витратили на харчування понад 50 відсотків своїх загальних витрат. У прифронтових областях майже кожен п'ятий респондент (18 відсотків) заявив, що витратив на харчування понад 75 відсотків загальних витрат домогосподарства.
• У середньому на національному рівні близько 57 відсотків опитаних домогосподарств застосовували негативні механізми подолання кризи, витрачаючи заощадження та позичаючи гроші, продаючи виробничі активи, зменшуючи витрати на медичне обслуговування або зменшуючи витрати на добрива, пестициди, корми для тварин та ветеринарну допомогу.
• Серед основних труднощів, які очікуються найближчими місяцями у сфері сільськогосподарського виробництва як для рослинництва, так і для тваринництва, є низькі прибутки від продажу продукції, обмежений доступ до добрив або пестицидів, палива або електроенергії для живлення обладнання, а також кормів для тварин.
• Сільські домогосподарства також назвали доступ до насіння, добрив та кормів для тварин однією зі своїх найбільших потреб. Найбільше потребують кормів для тварин у Чернівецькій, Донецькій, Сумській, Вінницькій, Закарпатській та Запорізькій областях.

Оскільки війна триває, поточна ситуація, ймовірно, буде погіршуватись і надалі. На тлі зимового сезону та потенційного подальшого внутрішнього переміщення населення до сільської місцевості, спроможність сільського населення до виживання буде дедалі більше ускладнюватися. Надзвичайно важливо захистити ці домогосподарства від подальшого погіршення їхнього виробничого потенціалу, який є основою їхньої життєстійкості.

У звіті зазначається, що підтримка виробництва продуктів харчування сільськими домогосподарствами є засобом пом'якшення негативного впливу війни на їхню продовольчу безпеку та засоби до існування, а також сприяє покращенню та підтримці потенціалу приймаючих сімей. Відновлення та підтримка дрібних агровиробників посилить та забезпечить внесок сільських домогосподарств у сільськогосподарську систему в цілому, а також збільшить переваги, які вони можуть отримати у відповідь.

Крім того, надзвичайно важливо відстежувати ситуацію, яка постійно змінюється, і продовжувати здійснювати додаткові дослідження та комплексні аналізи впливу війни на сільськогосподарську систему України для кращого забезпечення коротко-, середньо- та довгострокових дій.