"Я думаю, що в оптимістичному варіанті це мінус 10% врожаю пшениці вже цього року. Це однозначно значний мінус в виробництві баштанних культур, овочевих культур, ягід, фруктів, тому що цей регіон був одним із великих постачальників на внутрішньому ринку…", - повідомила дипломат.

Зважаючи на це, вона порадила агровиробникам з інших регіонів розглянути можливість переходу на вирощування незвичних для себе культур. Це допоможе перелаштуватися до нових реалій, адже техногенна катастрофа, влаштована окупантами, матиме довгострокові наслідки. 

"Навіть у цьому сезоні, як би це гучно і популістськи не звучало, але про якісь дешеві овочі, фрукти і ягоди, які ми з цього регіону постачали, можна забути навіть в сезон", - додала вона.

Також Трофімцева вказала на те, що, попри всі складнощі, український агроекспорт показує непогану динаміку, навіть за умови, що "зерновий коридор" працює не дуже стабільно.

"Якщо у довоєнний час у нас український агропродовольчий експорт приносив десь 43-44% валютної виручки, то в першому кварталі цього року він складав 63-65% всієї валютної виручки країни", - сказала вона.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький тієї ж думки. Він розповів, що декілька мільйонів тонн українського врожаю може бути втрачено через затоплення внаслідок знищення Каховської ГЕС. Землі, які затоплені, потребують повної агроекологічної оцінки стану грунтів, але після того, як зійде вода. У більшості випадків потрібно буде застосовувати спеціальні методи відновлення грунтів.

«На угіддях, які постраждали внаслідок знищення Каховської ГЕС, вирощувалося два основних блоки продукції, одним із них є овочеві та баштанні культури. Другий блок зернові та олійні культури: соя, кукурудза, соняшник, пшениця. Без джерела водопостачання неможливо вести мову про вирощування продукції овочівництва. Вирощування зернових та олійних культур відбудеться за екстенсивною моделлю з низькою врожайністю», − зазначив Тарас Висоцький.

Він також наголосив, що наразі важко оцінити збитки лівобережжя Херсонщини, але відомо, що там зберігалось декількох сотень тисяч тонн зернових. На правобережжі втрачено понад 100 тис. тонн врожаю.

Перший заступник міністра стверджує, що найбільшою загрозою для міжнародної продовольчої безпеки є неможливість без зрошення вирощувати декілька мільйонів тонн зернових та олійних культур.