В західних країнах, крім підвищеної уваги до українського збіжжя, почали приділяти увагу й українській курятині (вірніше найбільшому її виробнику – МХП).

Так, farmer.pl, спираючись на інформацію Financial Times, приводить дані, що з 2022 року Європейський банк реконструкції та розвитку вже позичив українським виробникам яєць, птиці та цукру 890 мільйонів доларів. «Найбільше кредитів МХП отримав від ЄБРР - холдингу, який виробляє в Україні, але зареєстрований на Кіпрі. Його власником є ​​український олігарх Юрій Косюк» - йдеться в повідомленні.

За даними європейського банку, кредит був призначений для «підвищення стійкості МХП в умовах війни в Україні, що позитивно вплине на глобальну продовольчу безпеку».

У жовтні минулого року Американська фінансова корпорація розвитку підтримала холдинг МХП кредитом у 250 млн доларів.

Як зазначається в матеріалі, «в той час як птахівничий магнат в Україні постійно багатіє, в Європі птахівництво занепадає і місцеві виробники не можуть розраховувати на подібну підтримку. Однак вони повинні конкурувати з безмитним імпортом з України, де виробники не повинні відповідати суворим вимогам щодо добробуту та якості продукції. Найбільше від цього втрачає Польща, яка є найбільшим виробником птиці в Євросоюзі».

За словами Анджея Даніеляка, президента Польської асоціації птахівників і виробників, «ЄС підриває власну сільськогосподарську програму, допомагаючи фінансувати гігантських українських виробників, таких як МХП, які не зобов’язані відповідати стандартам добробуту тварин або праці ЄС і регламенту виробництва».

Більш за всіх українську м’ясопродукцію купують Нідерланди, а Польща не входить в хоч трохи помітний список імпортерів, одначе українська продукція складає конкуренцію місцевим фермерам. Так само, як і зерно.

Тож історія з польськими фермерами може бути подовжена.

І ще на сторінках farmer.pl пояснили сутність протестів проти української продукції, і чому ця тема стала політичною.

Почалося з того, що заради продовольчої безпеки світу, а також задля допомоги Україні було скасоване мито на продукцію з України, потім відбулось підписання зернової угоди, яка дозволила транспортувати зерна через чорноморські порти. Уповноважений Міністра сільського господарства з питань розвитку співпраці з Україною Рафал Младанович тоді прямо говорив про зустрічі з українськими власниками сімейних ферм, які сигналізували про проблему з експортом зерна. Але ж…

Процитуємо кілька рядків:

…в Україні є 93 агрохолдинги, які, згідно з офіційною інформацією Міністерства сільського господарства України, тримають приблизно 32 відсотки всієї землі сільськогосподарського призначення в Україні. Але за неофіційними даними – аж 47 відсотків.

З десяти найбільших землевласників в Україні: 3 зареєстровані на Кіпрі, 2 у Люксембурзі, 2 у США, по 1 в Саудівській Аравії, Нідерландах та Україні. Через країну реєстрації та частку міжнародних корпорацій в акціонерному капіталі та фінансуванні більша частина прибутку не надходить до бюджету Києва, а перераховується за кордон.

Тож кому належить сільське господарство в Україні і хто хоче вийти на європейські ринки?

Тоді у польсько-українських відносинах щось почало йти не так, і виникли питання, кому ми насправді допомагаємо: бідним українським фермерам чи олігархам, так званим агрохолдингам. Тема продовольчої безпеки вмерла, а з’явився бізнес.