Майже 48% експортованого шроту було поставлено до Польщі, яка за 8 місяців збільшила закупівлю українського соєвого шроту на 62%. Поставки соєвого шроту до ЄС в поточному сезоні збільшилися вдвічі, а загалом в цьому напрямку було відвантажено 83% всього експорту.

У 2022/23 МР ЄС імпортував 14,09 млн т соєвого шроту, що на 3% менше, ніж за цей період торік, причому частка поставок з Бразилії виросла з 45 до 53%, з України – з 0,9 до 2,5% або 348,6 тис т, тоді як з Аргентини зменшилася з 40,5 до 34%.

Нарощування експорту соєвого шроту з України до ЄС компенсувало скорочення поставок до Білорусі, яка до початку гарячої фази війни була основним покупцем цієї продукції.

Експорт соняшникового шроту за період вересень – квітень виріс у порівнянні з торішніми темпами на 1% до 2,7 млн т, що є одним з найнижчих показників останніх 7 сезонів. Майже 50% експортованого шроту придбав Китай, і ще 38% - ЄС. Якщо за 8 місяців 2022/23 МР експорт соняшникового шроту до Китаю зменшився у порівнянні з попереднім сезоном на 2%, то поставки до ЄС збільшилися на 63% до 1 млн т, що майже відповідає довоєнному рівню.

Країни ЄС за 8 місяців 2022/23 збільшили у порівнянні з попереднім сезоном імпорт соняшникового шроту на 13% до 2,42 млн т, причому частка України в обсязі імпорту виросла з 35% до 49%, тоді як частка Аргентини зменшилася з 24 до 21,6%, а рф – з 38,3 до 23%.

В поточному сезоні ЄС збільшив імпорт ріпакового шроту на 39% до 697 тис т, зокрема з рф – на 68% до 325 тис т, з Білорусі – у 3,1 рази до 229,5 тис т, тоді як зменшив поставки з України в 2,4 рази до 59,2 тис т.

Тому в новому сезоні Україні потрібно збільшувати переробку та посилювати тиск на країни ЄС, щоб вони купували продукцію з України, а не з країни – агресора чи її прибічників.