Як розповів експерт, важлива особливість минулого року – критичний обсяг імпорту, який завозиться в Україну за демпінговими цінами. Порівняно з 2022 роком, імпорт мінеральних добрив до України зріс у 1,9 рази, досягнувши показника у 1,99 млн. тонн. Наприклад, імпорт карбаміду протягом року зріс у 3,7 рази, склавши 501 тис. тонн.

«Колосальний потік дешевих білоруських та російських добрив потрапляє в Україну двома каналами: перший – з дружніх до агресора країн колишнього СРСР. Другий новий канал – реекспорт білоруських та російських добрив із країн ЄС. За даними Євростату, загальний обсяг імпорту азотних добрив до ЄС у 2022-2023 роках зріс на 34%, при цьому на росію припадає близько третини цього імпорту. Значна частина цих добрив попри санкції потрапляє і в Україну, повільно «вбиваючи» українського виробника та робочі місця українців», – коментує Олег Арестархов.

На його думку, за новим трендом стоїть не лише бажання рф розширювати ринки збуту, а й стратегічний план: поставити країни ЄС та Україну в залежність від своїх добрив.

Не витримуючи конкуренцію з дешевим імпортом, багато підприємств ЄС зупиняються, простоюють і підприємства українського хімпрому – такі як ОПЗ, «Сумихімпром».

«У країнах США та ЄС вже розроблені заходи зі «зниження залежності» від добрив, зерна та іншої продовольчої продукції з рф. В Україні формально діє ембарго на ввезення російських та білоруських добрив. Тим не менш, добрива з цих країн та країн, які купують дешевий газ у рф, продовжують поставлятися. В результаті наш ринок завалений дешевим імпортом, Україна має справу з критичним демпінгом. На жаль, у 2023 році ми так і не побачили зрозумілих жорстких економічних влади щодо захисту українського ринку та національного виробника. Імпорт добрив у країну зростає набагато швидше, ніж внутрішнє виробництво. Внутрішнє виробництво зросло приблизно 20%, а імпорт – майже 100%. Україні потрібно вчитися краще захищати свої інтереси. Це – головний висновок року для української хімії та українського Уряду», – зазначив Арестархов.