Це означає, що у кожному умовному автобусі, який купують органи державної влади, громади та держкомпанії, має бути не менше 20% української складової.

Ось лише деякі аргументи на користь того, що це гарна новина для українців:

• Додаткові замовлення від держави для багатьох українських промислових підприємств дозволяють їм не зупинитись в умовах війни;
• Десятки тисяч робочих місць, які створені та збережені завдяки локалізації - це десятки тисяч сімей, які не виїхали за кордон і стали основою міцності України у цей складний період;
• До 40% витрачених на закупівлі з локалізацією коштів повертаються у держбюджет і допомагають фінансуванню ЗСУ.
• Зростання відсотка локалізації при публічних закупівлях стало поштовхом для інвестицій у розвиток як окремих підприємств, так і цілих галузей промисловості. Зокрема, потужне зростання демонструє виробництво навісного обладнання для комунальної техніки.
• «Зрушення в головах». Локалізація дала імпульс для тектонічних змін у державній економічній політиці. Політики все голосніше говорять, що держава всі свої закупівлі має здійснювати з пріоритетом для вітчизняних виробників.

З промисловцями кількох галузей протягом минулого року ми обговорювали можливе розширення локалізації. Цілком можливо, що воно стане реальністю вже у 2024 році.

Ще одне завдання на 2024 рік: посилення контролю за дотриманням законодавства про локалізацію при публічних закупівлях. Переконаний, що цей контроль ставатиме все жорсткішим, підкреслює пан Кисилевський.

На момент прийняття законодавства про локалізацію, півтора року тому, проникнення імпорту в публічні закупівлі в Україні сягало 38%. В ЄС, куди ми прагнемо, цей показник в районі 5%. І це є не наслідком, а однією з вагомих причин економічної міцності і добробуту. А в часи війни ще й способом виживання і забезпечення економічної самодостатності.