Більше того, міські влади стимулюють навіть ОСББ закупати власні генератори. Але для їх живлення потрібне паливо, яке десь потрібно зберігати, та якось його перевозити. І якщо мова йде про побутовий генератор, то тут все простіше - пару каністр у багажник авто і питання вирішено. А як бути великим підприємствам, лікарням, торговельним центрам, які тепер споживають сотні, або тисячі літрів на день? У багажнику авто їх ненавозишься. Україні потрібні тисячі автопаливозаправників, які б кожного дня постачали паливо для потужних генераторів.

А тут знову є дві великі проблеми. Перша, законодавча, бо перевозити і зберігати паливо наразі мають право лише власники спецтранспорту та відповідних ліцензій, ще й отримавши відповідні дозволи. Замовити доставку палива у якихось емностях також проблема, бо це може бути розцінене, як несанкціонована торгівля підакцизним товаром - це великі штрафи. Отже, тут потрібна негайна ліберелізація.

Друга проблема - це кількість сертифікованих паливозаправників, які мають прибори обліку палива. До сих пір такий автотранспорт навіть паливні компанії масово не мали. Зазвичай, відповідні автопаливозаправники на 4-11 м3 мали аграрні або Дорожньо-будівельні компанії, які з них заправляли власну техніку. Тобто вони не працювали з реалізацією палива.

Зрозуміло, що зараз в Україні виник шаленний попит на відповідні автопаливозаправники. Навіть, якщо усі агропідприємства та будівельні компанії здадуть свої автозаправники в оренду, їх не вистачить і на декілька міст. Бо генераторів тепер багато, палива возити потрібно багато. На таку кількість ніхто не розраховував і спецтранспорту під це в країні не має.

Українська промисловість має власних виробників якісних автопаливозаправників. Це завод спецтехніки "Техкомплект", який є лідером у виготовленні невеликих автопаливозаправників на 4-11 м3. Є ще й компанія "Еверласт", яка також виготовляє відповідні паливозаправники. Крім того, є й ще декілька інших підприємств. Але усі разом ці підприємства швидко не зможуть заповнити ринок тисячами нових автоцистерн. Частина з них вже зараз завантажена виробництвом бензовозів для постачання палива з-за кордону.

Крім того, нафтотрейдери не ризикнуть багато інвестувати у відповідний транспорт, бо як зникнуть перебої в електриці, потреба в ньому автоматично зникне. Отже, якщо і будуть інвестувати у транспорт для дрібно гуртової торгівлі паливом, то не багато і тільки обережно найбільші оператори.

Як вважає директор мережі АЗС Prime Дмитро Леушкін, нічого кращого, ніж перевезення палива у кубових евроемностях з лічильником, які можна розмістити у звичайному бусі - ми не придумаємо. Саме у таких можна доставляти паливо на підприємства, там зберігати, або розливати з них паливо більш дрібним споживачам. Але, для цього потрібно тимчасово відмінити більшість обмежень у законодавстві, причому негайно. Бо зараз перевозити паливо у звичайному бусі таким чином - заборонено і карається великими штрафами, та конфіскацією. З такими нормами законів ризикувати бізнес не буде.

Отже, паливний ринок черговий раз повинен рятувати країну від блєкаутів та холодів. І як влітку він потребував 5000 напівпричепів-бензовозів, так і зараз потребує тисячі маленьких паливозаправників для дрібно гуртової торгівлі або постачання.